Відкрито перший на Придніпров’ї центр аквакультури

відбулося відкриття першого у нашому регіоні Науково-експериментального студентського центру «Водні біоресурси та аквакультура Придніпров’я».

Нещодавно на базі біотехнологічного факультету Дніпровського державного аграрно-економічного університету відбулося відкриття першого у нашому регіоні Науково-експериментального студентського центру «Водні біоресурси та аквакультура Придніпров’я».

Впродовж навчального року тривала кропітка, плідна та творча праця обдарованої та ініціативної студентської молоді під керівництвом доцента кафедри водних біоресурсів та аквакультури Олени Гончарової та асистента кафедри, координатора Центру Марії Стась.

Враховуючи, що студенти – це рушійна сила університету, були розглянуті всі пропозиції, цікаві наукові напрями та шляхи їх реалізації, майбутні експериментальні дослідження, запропоновані молоддю. У позааудиторний час кожний виконував обрані завдання з поєднанням теоретичних та практичних навичок. До цього студенти вже реалізували науково-дослідну роботу на базі лабораторії водних біоресурсів та аквакультури, втім, враховуючи стрімкий розвиток та нагальну потребу у розширенні наукових можливостей, і була поставлена задача – створити цей Науково-експериментальний студентський центр.

Практична направленість його реалізується за рахунок підтримки бізнес-сектору провідних рибних господарств України та європейських партнерів, на базі яких студенти здійснюють професійну технологічну підготовку, проходять виробничу практику та вже мають пропозиції працевлаштування після отримання диплому. Творча складова центру реалізується за допомогою талановитою людини, поета, майстра Віктора Байдака.

За структурою Центр має два сектори: виробнича ділянка для проведення наукових досліджень, з живими гідробіонтами, та музей з наглядними унікальними експонатами, виконаними талановитим майстром-різьбарем і художником Віктором Байдаком.

Науково-експериментальний студентський центр «Водні біоресурси та аквакультура Придніпров’я» створений на основі співпраці за програмою «дуальна освіта – виробничий сектор» з залученням найкращих фахівців-рибоводів регіону та європейських партнерів на основі меморандуму євроінтеграції та академічної мобільності викладачів вузу. Напрям діяльності центру: аналіз іхтіологічних зразків, видів риб у водоймах, дослідження води, продукції аквакультури регіону, розробка технологій підрощення промислових видів риб, проектування та обгрунтвання програм зариблення водойм і відтворення гідробіонтів в нашій області.

На урочистому відкритті центру були проректор університету з наукової роботи Юрій Грицан, директор міжнародного відділу Ірина Воловик, декан біотехнологічного факультету Станіслав Піщан, декан факультету ветеринарної медицини Іван Бібен, а також французькі студенти Lycée Agricole Privée Saint Christophe de Saint Pée sur Nivelle (France), директор Карачунівського рибного господарства, провідний фахівець-рибовод Придніпровського регіону Олена Білецька…До речі, французькі студенти, які впродовж місяця проходили стажування в університеті за спеціальністю «Водні біоресурси та аквакультура» отримали від директора міжнародного відділу Ірини Воловик сертифікати про успішне професійне стажування. Впродовж стажування європейці разом з українськими студентами працювали на базі центру, обмінювалися досвідом в аквакультурі.

Отже, завдяки діючому центру, дніпровці мають змогу ознайомитися з видами риб, які мешкають в наших водоймах, студенти – проводити науково-експериментальні дослідження, а школярі – прийти сюди, щоб власноруч впевнитися у цікавості та різноманітності професії, пов’язаної вивченням водних біоресурсів та аквакультури країни.

Цікаві факти:

Вік риби можна визначити по плоским кісткам та по лусці, за кількістю річних кілець;

Довжина кишківника рослиноїдних риб майже вдвічі за довжиною довше її загальної довжини тіла;

У хижих риб є шлунок на відміну від рослиноїдних, а ферменти, що розщепляють білкову їжу та кістки, луску риб, яких вони з’їли, мають більш активні компоненти хімічного складу шлункового, кишкового соку;

Риби мають менший поріг чутливості до болю;

Бічна лінія на тулубі грає сеймосенсорну функцію;

В період «шлюбних ігр» у риб з’являється «шлюбне вбрання»;

Є риби, які відкладають ікру, після чого забирають її у ротову порожнину і викльов відбувається у ротовій порожнині, де жувальними рухами візуально виглядає як риба пережовую», тим самим збагачуючи киснем;

Є риби, організм яких здатний витримати 2 місяці без води (вони знаходять місця, де є волога);Європейський вугр – це риба, яка може подолати до 8тис.км. (з Балтійського моря мігрують до Саргасового);

В залежності від ситуації є види риб, які змінюють самостійно стать з метою збереження популяції або забезпечення репродуктивної функції;

Однією з найбільших риб вважають гігантську китову акулу (до 18м у довжину, 25 т вагою та має більше, ніж 400 зубів, які по 3 мм в довжину);

Однією з найшвидших риб вважають «парусника»(знаходиться в Індійському океані та досягає 110км за годину, ще є риба – меч – сягає до 130 км за годину);

Однією з повільних риб — морський коник щоб подолати 1,5 м йому потрібно година.

Згідно програми зариблення, наприклад, у Дніпровське водосховище за останній рік було випущено 10 тонн риби. Водойма поповнилась 400 тисяч екземплярів білого товстолоба та коропа, середньою наважкою близько 25 грамів. У Каховське водосховище було заселено майже 60 тисяч екземплярів білого товстолоба та коропа.

Державна програма відновлення біологічного режиму Дніпра розрахована до 2025 року. За цей час до річки випустять 9 млн мальків. За підрахунками вчених, саме стільки риби потрібно, аби очистити водойму від зелених водоростей.