14 листопада Верховна Рада України ухвалила Державний бюджет на 2020 рік. За словами заступника міського голови Дніпра Володимира Міллера, такий кошторис може мати два сценарії для місцевого самоврядування: катастрофічний або дуже поганий, повідомили у прес-службі Дніпровськой міськради.
Перший може статися у разі не вирішення питання підвищення заробітної плати педагогічним працівникам. Йдеться про відповідну постанову № 822, яку ухвалив ще попередній уряд. Розпорядження не скасували, але й подальших кроків для його реалізації зроблено не було. Тобто не змінили формули перерахування такої субвенції. Крім того, не визначено й джерела фінансування підвищення зарплатні тим педагогам, які не підпадають під згадану постанову. Для Дніпра такий дефіцит становить 900 млн грн, а для країни в цілому – близько 45 млрд грн.
«Наразі джерел фінансування нема ані в містах, ані в державі, тобто у державному бюджеті цього не закладено. Мабуть, ця постанова буде скасована, але кінцевого результату наразі нема. Водночас центральна влада говорить, що є механізми компенсації – це перерахунок освітньої субвенції на більш реальний контингент учнів. Ці кошти, нібито, закладені у розрахунок субвенції на підвищення соціального рівня життя окремих категорій педагогічного персоналу загальноосвітніх шкіл. Обіцяного такого часткового розподілу наразі теж не бачимо, тому і не впевнені, що кошти виділять місту. Якщо навіть цю субвенцію направлять через обласну адміністрацію, то і тут не впевнені, що кошти дійдуть до нас, оскільки за досвідом – за останні два роки місто не отримало жодної гривні від додаткової дотації на утримання освітніх та медичних закладів, що проходила через область. Словом, якщо постанову не скасують, додаткових коштів не закладуть та не впровадять справедливий механізм розподілу субвенцій на місто, то сценарій для місцевого самоврядування буде катастрофічним», – наголосив під час пресконференції Володимир Міллер.
За словами посадовця, якщо згадана ситуація врегулюється, то із катастрофічної вона може перетворитись на погану з приводу низки інших позицій бюджету. З-поміж іншого, й у частині професійно-технічних училищ: «Раніше з державного фінансування ці заклади перейшли у міста, при цьому їхнє управління та власність залишились на державному рівні, тобто жодних управлінських рішень, у тому числі з їхньої реорганізації, місцева влада застосовувати не може. Ця підгалузь коштує місту 200 млн грн на рік. Загалом згорнені усі державні субвенції, які стосувалися будівництва та реконструкції об’єктів в освітній сфері. Залишається лише одна – «Спроможна школа для кращих результатів», але порядку її розподілу теж поки немає».
Також у Держбюджеті-2020 закладено значний дефіцит коштів на медичну сферу. Місту на цю галузь виділено лише 200 млн грн державної субвенції на перший квартал. Цього не вистачає навіть на заробітну плату в першому кварталі, на яку необхідно понад 240 млн грн.
«Що робити в 2-4 кварталах, якщо тільки на зарплатню потрібно 750 млн грн, взагалі незрозуміло. У профільному міністерстві говорять, що з другого кварталу лікувальні заклади вторинного рівня перейдуть на фінансування Національної служби здоров’я, але попередній досвід переходу закладів первинного рівня показав, що цей процес потребував 9 місяців і 100 млн грн. Звідки при такому розкладі брати кошти – невідомо. Водночас іще немає документа (Постанови КМУ), який би визначав вимоги переходу вторинної ланки до НСЗУ. Окрім того, є ще й дефіцит державної субвенції на ліки для хворих на цукровий діабет і ниркову недостатність», – зазначив заступник міського голови.
Серед негативних наслідків держбюджету для місцевого самоврядування – заборона використовувати коефіцієнт інфляції при розрахунку платежів за землю. Від такого податку Дніпро недоотримає додаткових 200 млн грн. Невирішеними залишились і питання компенсації різниці у тарифах на тепло.
«Уже не один рік з політичних причин центральна влада не дозволяє підвищувати тарифи на місцях для споживачів. Але монополісти для комунальних підприємств це роблять. Нині такого механізму компенсації у різниці тарифів не прописано. Також без уваги у держбюджеті залишились і питання фінансування пільг на транспорт і зв'язок для відповідних категорій громадян. Раніше ця норма була делегована місцевим бюджетам, але державна субвенція на погашення цих пільг не надходить. Словом, попри усі негативні наслідки, які ми сьогодні бачимо у державному бюджеті для міського кошторису, все ж таке Дніпро докладатиме максимум зусиль, щоб фінансувати у повному обсязі зарплатню бюджетникам, тобто виконуватиме усі соціальні зобов’язання, при цьому в повному обсязі не фінансуватиме комунальне господарство. А що робитимуть інші міста країни – питання залишається», –додав Володимир Міллер.
Нагадаємо, проєкт кошторису Дніпра на 2020 рік становить 13 млрд грн. Раніше його публічно обговорили в рамках бюджетних слухань.