Історія архітектора, який змінив обличчя міста: видатні споруди Дніпра

Постать архітектора Павла Нірінберга унікальна для Дніпра. Багато в чому завдяки його праці наше місто має неповторний вигляд. Пік його діяльності припав на 1970 – 80-ті роки. Основні громадські будівлі у центрі Дніпра – його рук справа, пише «Наше місто».

У парку Шевченка Нірінберг створив лекторій, або як його ще називають літній театр. Відкрили споруду у 1977 році. Театр розрахований на 1500 місць і є окрасою парку. Тут проводять як культурні, так і суспільно-політичні заходи. З 1990-х років на його сцені виступають передусім самодіяльні колективи міста та регіону.

У 1970-х – за проєктом Павла Нірінберга було реконструйовано будівлю, де розмістили кінотеатр «Родіна». Він став одним з улюблених місць відпочинку для сотень мешканців Дніпра. Кілька років тому в будівлі колишнього кінотеатру, яка була дещо перебудована, відкрили ресторан.

Державний цирк. Його урочисте відкриття відбулося у 1980 році. За короткий час він став одним із символів міста, який зображували на сувенірній продукції. Будівля є унікальною завдяки оздобленню даху та купольним склепінням. Це дозволяє вдало розміщувати апаратуру для світла, що необхідна під час виступів, та створює чудову акустику всередині цирку.

Інша прикметна будівля – міська рада Дніпра. Вона була зведена у 1983 році. Раніше депутатський корпус Дніпра розміщувався у міській управі, що на нинішньому Кельнському бульварі. Зараз у споруді, що спроєктована Павлом Нірінбергом, працюють керівники мегаполісу – починаючи з міського голови. Також тут регулярно збираються місцеві депутати, які приймають важливі рішення для життя міста.

Павло Нірінберг прожив до 2008 року. На його честь у місті було названо вулицю, а на будинку по проспекту Яворницького, 117, де він мешкав, встановлено меморіальну дошку.

 У ретро відео використовуються матеріали Alexander Volok, В. Рязанова, О. Присягіної, А. Костюка, І. Родіонова, В. Піскуна, з груп «Ностальгія за Дніпром», «Історія у фотографіях. Катеринослав-Дніпропетровськ», а також Технічного музею “Машини часу”  та з інших відкритих джерел.