«Кращого реабілітаційного центру, ніж у Дніпрі, немає ані в Україні, ані за кордоном», — військовий Андрій про потужний реабілітаційний хаб

Надсучасний міський реабілітаційний центр Дніпра продовжує надавати всебічну допомогу нашим військовим. Вже не перший курс реабілітації тут проходить 49-річний Андрій. Його військовий шлях розпочався ще у 2014-му. Чоловік пішов добровольцем у полк «Дніпро-1». Виконував бойові завдання в Іловайську. Під час одного із боїв отримав уламкове поранення хребта. 

Далі — шість операцій. Першу зробили у Дніпрі, під час якої лікарі дістали великий уламок. Ще пʼять були вже у Литві. 

«Коли відбулось повномасштабне вторгнення росії в Україну, ми з ветеранами «Дніпро-1» зібрались знову та пішли до лав Національної гвардії. Усі бої відбувалися на Донецькому напрямку у дуже гарячих точках. На одному з останніх завдань я підірвався на міні. Мені відірвало частину стопи, залишилася лише п'ята», — поділився Андрій.

Таке поранення, як у Андрія, було у багатьох його побратимів. Він бачив, як вони досі не можуть ходити. Тож після консультації з травматологом захисник наважився  видалити стопу. У лютому 2023-го потрапив на першу реабілітацію до потужного хабу Дніпра, аби підготуватись до протезування. І вже через 3 місяці отримав протез.

«Цей реабілітаційний центр – найкращий, який є у Дніпрі і серед тих, де я був. Бо я їздив до різних центрів (Литва, Болгарія, Словаччина), але кращого реабілітаційного центру, ніж тут, у Дніпрі, немає ніде. Бо рік тому я заїхав сюди на кріслі колісному, а зараз вже маю протез, ходжу. Тут дуже дружня та сімейна атмосфера», — розповів Андрій.

Зараз військовий разом з асистентом фізичного терапевта Микитою не лише проходить курс реабілітації — Андрія готують до змагань з настільного тенісу. Чоловік місяць тому брав учать у «Іграх Нескорених», де завоював 4 місце. 

«Пацієнт потрапив з ампутацією, а також болем у кінцівці. Адже через поранення, яке він отримав у 2014 році, йому з попереку віддавалась біль у праву кінцівку. Зараз ми бачимо вже гарний результат, адже зменшився біль та збільшився функціонал. Пацієнт дуже мотивований, він виконує всі завдання, у нього збільшилась сила і він вже повністю самостійний та майже не відчуває болю. А ще він класно грає в настільний теніс, намагатимемося його підтягнути у цьому виді спорту», — розповів асистент фізичного терапевта Микита. 

Андрій дуже хотів повернутись назад до побратимів, але через зміни у законодавстві вже цього зробити не може. Тож зараз думає чим займатись далі. 

«Мені запропонували роботу, пов’язану з розробкою дронів, а також завучем у технікум, але я щось поки не готовий працювати з дітьми. Тож шукатиму роботу, яка буде корисною нашим Силам оборони», — додав Андрій.