Пішов воювати, хоча мав відстрочку: співробітник КП “Муніціпальна варта” Дніпра вступив на захист України

Роман Семененко працює у комунальному підприємстві «Муніципальна варта» з 2021 року, до того служив у Національній гвардії України. Його влаштовував графік роботи, який був прив’язаний до добових чергувань. Але все змінилось після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну – про Новини Дніпра повідомляє сайт “Наше місто”.

– В ніч з 23 на 24 лютого я знаходився на чергуванні, – згадує Роман  Васильович. – Чув вибухи, моторошний звук рашистських ракет, які летіли над містом. Це був шок. Я до останнього не вірив, що росія  на нас нападе. Уже наступного дня, 25 лютого,  був у частині, в якій проходив службу ще під час АТО. Вирішив йти воювати, хоча мав право на відстрочку. Але в мене був бойовий досвід: свого часу проходив строкову службу, потім мав справу з різними видами зброї – зокрема з гранатометами.


 
У складі  Нацгвардії Роман Семененко виконував бойові завдання на Запорізькому та Харківському напрямках, а  також у лісі поблизу Кремінної. Звідти у травні 2023 року його евакуювали за станом здоров’я.

– В мене почалися проблеми із судинами на нозі, — ділиться захисник. – Її роздуло – нога стала схожою на футбольний м’яч. В одній з міських лікарень Дніпра медики зробили мені операцію, після якою з’явилось багато обмежень щодо стану здоров’я. У якості бойової одиниці я вже був не ефективний.
 
 Роман Васильович згадує, що пішов воювати, в першу чергу, заради родини й свого дому. У його дружини та доньки була можливість евакуюватись з Дніпра до однієї з країн Балтії, але вони не захотіли цього робити.

– Дружина сказала: будемо чекати тебе вдома, – згадує Роман Семененко. – Я пішов на фронт, бо по-іншому  не міг. Жахливо, коли хтось приходить на твою рідну землю й відбирає шмат за шматом. Поки воював, за мною було збережено робоче місце. Колеги чекали на мене.
 Нині Роман Семененко звільнений з лав Нацгвардії за станом здоров’я. Він знову працює у КП «Муніципальна варта».

Фото Володимира Федорищева та з архіву Романа Семененка.