Порошенко: Крим має стати непідйомним і токсичним тягарем для Москви, а ціна окупації — постійно рости

Критичний стан військових можливостей України в 2014 році, швидке нарощування темпів мілітаризації Росією окупованого півострова та відкриття Москвою другого фронту на Донбасі  одразу викреслили військовий сценарій звільнення Криму.

Про це у статті на «Українській правді» пише п’ятий Президент, лідер партії «Європейська Солідарність» Петро Порошенко. Він наголошує – тиск на Росію на всіх «цивільних» фронтах має посилюватися. 

Головний наголос у боротьбі за повернення Криму маємо робити на політико-дипломатичних зусиллях. Саме тому в 2016 році я запропонував нашим партнерам ідею створення міжнародної платформи з деокупації Криму, яка знайшла підтримку в стінах Європарламенту та Єврокомісії. Це було прототипом сьогоднішньої ініціативи Кримська платформа», – нагадує Порошенко.

Він також зазначає, що важливим результатом на кримському напрямку стала так звана Декларація Помпео, яка закріпила позицію невизнання анексії Криму Росією. 

Усі наші подальші дії і кроки вписувалися в єдину логіку — посилення тиску на Росію на всіх «цивільних» фронтах. Ми розуміли — Крим має стати непідйомним і токсичним тягарем для Москви, а ціна окупації — постійно рости», – пояснює п’ятий Президент.

Ми робили все, аби Крим для наших партнерів не став винятково українсько-російським двостороннім питанням — надто далекосяжні наслідки для міжнародної безпеки має окупація та незаконна анексія Криму», – переконаний Порошенко.

За його словами, третім пріоритетом був пошук відповіді на зростаючу морську загрозу на південних рубежах нашої держави.

Запущені судові процеси ще в перші роки окупації саме зараз влучно вистрілюють по російських окопах на Перекопському перешийку і дають можливість тримати Крим на міжнародному порядку денному. Як це сталося з проміжним рішенням Європейського суду з прав людини в січні цього року, яке розвіяло чи не головний міф російської пропаганди про так зване «добровільне волевиявлення», – зазначає Петро Порошенко. 

Так само важливим було й рішення Трибуналу ООН з морського права в Гамбурзі, який зобов’язав Росію відпустити українських моряків, захоплених у Керченській протоці – нагадує лідер «ЄС». 

Він також застерігає нинішню владу від «хибного відчуття самозаспокоєння».

Нашим партнерам потрібні чіткі пропозиції щодо подальших дій — хай навіть вони спочатку зустрінуть опір, — а не ритуальні і розмиті декларації про наміри. Йдеться про нові санкції, найперше проти тих, хто отримує вигоду від незаконної окупації, і тут «законодавцем» має виступати Україна», – закликає Порошенко. 

Він наголошує – не має припинятися моніторинг порушень прав людини в Криму. Зібрані докази про систематичну репресивну політику мають стати основою для нових санкцій. 

Необхідно сконцентрувати політичні, дипломатичні та юридичні зусилля на багатомільярдні позови у міжнародних судах про компенсацію Росією матеріальних збитків за захоплене майно, не лише державне, але й корпоративне, приватне, і тут широке поле для взаємодії з українським приватним сектором», – вважає Порошенко. 

Він також наголошує, що мілітаризація Криму — це воєнний виклик для всього регіону: «наша відповідь — неасиметричне посилення південних рубежів, розвиток Військово-Морських Сил, посилення міжнародної присутності в регіоні, в першу чергу — НАТО». 

Наприкінці 2018 року робоча група, створена Конституційною комісією, напрацювала пропозиції щодо змін до розділу Десятого Конституції України. Йдеться по суті про створення у майбутньому в Криму національної автономії кримських татар. Безумовно, з повним гарантуванням рівних прав і свобод українців, етнічних росіян та представників усіх інших етносів, що проживають на півострові», – нагадує Порошенко. 

Він зауважує, що жодних зрушень у цьому питанні за два роки не відбулося. «Тому закликаю владу повернутися до цієї теми. В інших питаннях вона так чи інакше рухається в рамках стратегії, напрацьованої нашою командою», – констатує Петро Порошенко. 

Стратегія не проста, стратегія не швидка, але Крим був, є і буде українським», – резюмує лідер «Європейської Солідарності».