Посттравматичний стресовий розлад у ветеранів та цивільних: як розпізнати і лікувати

24.06.2025 08:04 |

В умовах повномасштабної війни мільйони українців щодня стикаються з травматичними подіями, які залишають глибокий відбиток на психіці. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) став, на жаль, поширеним явищем не лише серед ветеранів та військовослужбовців, а й серед цивільного населення, яке пережило жахи обстрілів, окупації, втрати близьких чи руйнування домівок. Цей невидимий ворог може підступно підірвати якість життя, руйнуючи стосунки, кар'єру та загальне самопочуття. Важливо знати, як розпізнати симптоми ПТСР та куди звертатися по допомогу, аби вчасно отримати кваліфіковану підтримку та повернутися до повноцінного життя. Детальніше розкаже «Дніпро Оперативний».

Що таке ПТСР і чому він виникає?

Згідно з інформацією МОЗ, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це хронічне порушення психічного стану, що може розвинутися після переживання або свідчення травматичної події, яка загрожувала життю або цілісності людини. Це може бути надзвичайна реакція на сильний стресор.

Причини виникнення ПТСР полягають у переживанні травматичних подій, які перевищують можливості адаптації людини. До таких подій належать:

Участь або життя в умовах війни та бойових дій.
Перебування в зоні обстрілів, окупації.
Серйозні нещасні випадки (наприклад, автокатастрофа).
Фізичне чи сексуальне насильство.
Серйозні проблеми зі здоров'ям або перебування у реанімації.
Складні пологи.
Наявність захворювання, що загрожує життю.
Терористичні атаки.
Природні чи техногенні катастрофи.
Бути свідком чиєїсь насильницької смерті.

Окрім зовнішніх причин, існують внутрішні фактори ризику: попередній досвід психічних розладів, нестача підтримки від близьких, відсутність механізмів подолання стресу, історія дитячих проблем, наявність у анамнезі попередніх психічних розладів.

В кого найчастіше розвивається посттравматичний стресовий розлад

За статистикою «UNICEF», ПТСР може розвинутися приблизно у 20% людей після травматичного досвіду. Найчастіше він діагностується у жінок. Також розлад частіше виникає в молодих людей віком 18-29 років (поширеність клінічних проявів ПТСР може становити 32,6%).

Як розпізнати симптоми ПТСР

Як повідомляють у «GMKA», симптоми ПТСР зазвичай поділяють на чотири основні типи:

Нав'язливі спогади (інтрузії):

Повторювані, небажані тривожні спогади про травматичну подію.
Переживання травматичної події так, ніби вона відбувається знову (флешбеки) – яскраві візуальні та аудіальні спогади.
Тривожні сни або кошмари, пов'язані з травматичною подією.

Уникнення:

Прагнення уникати думок, почуттів, спогадів про травматичну подію.
Уникнення місць, людей, діяльності, ситуацій, які нагадують про травму.
Проблеми з пам'яттю, включаючи забування важливих аспектів травматичної події.

Негативні зміни в мисленні та настрої:

Труднощі з підтриманням близьких стосунків.
Почуття відірваності від сім'ї та друзів.
Відсутність інтересу до діяльності, яка колись подобалася.
Негативні думки про себе, світ і майбутнє.
Почуття провини, сорому або самозвинувачення.
Депресивні стани, почуття безвиході.

Зміни у фізичних та емоційних реакціях (гіперзбудження):

Людина легко лякається (симптом «здригання»).
Постійне очікування небезпеки, гіпернастороженість.
Проблеми зі сном (безсоння, неспокійний сон).
Проблеми з концентрацією уваги.
Дратівливість, спалахи гніву або агресивна поведінка.
Саморуйнівна поведінка (наприклад, надмірне вживання алкоголю чи наркотиків, ризикована поведінка).
Психосоматичні симптоми (головні болі, м'язова напруга, втома).

Симптоми можуть змінюватися з часом або відрізнятися від людини до людини. Важливо, щоб ці симптоми тривали щонайменше протягом одного місяця після травматичної події і значно впливали на повсякденне життя.

Діагностика ПТСР: як розпізнати розлад?

У «Центрі громадського здоровя» зазначають, що діагностика ПТСР проводиться кваліфікованим фахівцем (психіатром або психотерапевтом) на основі клінічного інтерв'ю та спеціальних тестів. Вона базується на критеріях, викладених у діагностичних посібниках, таких як DSM-5 (Діагностичний і статистичний посібник з психічних розладів).

Критерії діагностики (за DSM-5) включають:

Наявність травматичної стресової події.
Повторне переживання симптомів події (нічні кошмари, флешбеки).
Уникнення думок, ситуацій, місць та людей, які нагадують про травматичну подію.
Негативні зміни в когніції та настрої.
Значні зміни в збудженні та реактивності.
Симптоми тривають щонайменше 1 місяць.
Симптоми викликають значний дистрес або функціональні порушення.

Для діагностики можуть використовуватися такі скринінгові тести та оцінки:

Коротка шкала тривоги, депресії та ПТСР.
Скринінг посттравматичного стресу первинної медичної допомоги (PC-PTSD).
Контрольний список посттравматичного стресового розладу (PCL-5).
Шкала травм Девідсона (DTS).
Коротке інтерв'ю з рейтингом посттравматичного стресу (SPRINT).
Шкала для клінічної діагностики ПТСР CAPS-5 (є «золотим стандартом»).
Інтерв'ю за шкалою симптомів ПТСР PSS-I та PSS-I-5.

Діагностичні оцінки можуть займати від 15 хвилин до кількох годин. Важливо не займатися самодіагностикою, оскільки симптоми ПТСР можуть перетинатися з іншими розладами.

Сучасні методи лікування ПТСР

Лікування ПТСР призначає та супроводжує лікар-психіатр. Методи лікування об'єднують у два основних напрямки:

Психотерапія: є одним з найбільш ефективних методів.
- Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), орієнтована на травму. Допомагає виявляти та корегувати негативні моделі мислення та переконань, пов'язані з травматичною подією.
- Десенсибілізація та робота з травмою за допомогою руху очей (EMDR). Цей метод терапії поєднує елементи терапевтичних підходів із рухами очей або з іншими формами стимуляції, що допомагає обробити травматичні спогади.
Медикаментозне лікування. Часто використовуються антидепресанти (особливо селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну - СІЗЗС), анксіолітики. Призначається лише лікарем-психіатром.

Особливості ПТСР у ветеранів

У ветеранів ПТСР є поширеним явищем через інтенсивність та тривалість бойового досвіду. Симптоми можуть проявлятися як:

Регулярні спогади про травмуючу подію у формі флешбеків.
Гіперзбудження, проблеми зі сном, постійна настороженість.
Нічні жахи, часто пов'язані з травмуючою ситуацією.
Порушення пам'яті.
Втрата інтересу до звичної діяльності.
Нестабільний емоційний стан, дратівливість, спалахи гніву.
Відчуження від інших людей, навіть близьких та рідних.
Парадоксальне загострення інстинкту самозбереження або, навпаки, феномен набутої безпорадності.

Фактори, що збільшують ймовірність розвитку ПТСР у військових: тривалість бойового впливу, низький моральний дух, недостатня соціальна підтримка, відсутність партнерства/стосунків, низький рівень освіти, історія дитячих проблем, наявність у анамнезі попередніх психічних розладів.

Терапія для ветеранів часто включає групову та індивідуальну психотерапію, зокрема травмо-фокусовану КПТ, психологічний дебрифінг (детальне обговорення травмуючої події), вироблення навичок керування стресом.

Посттравматичний стресовий розлад у цивільного населення

В умовах війни значна частина цивільного населення перебуває під впливом чинників ризику розвитку ПТСР. Будь-яка подія, що несе в собі загрозу смерті або цілісності, може стати передумовою для розвитку ПТСР у цивільних. За даними МОЗ України, кількість пацієнтів з діагнозом ПТСР зростає: з 3 167 у 2021 році до 12 494 у 2023 році. А на початку 2024 року було виявлено вже 3 292 пацієнти з ПТСР.

Симптоми у цивільного населення схожі на ті, що спостерігаються у військових, але можуть мати свої особливості, пов'язані з відсутністю безпосередньої участі у бойових діях (хоча бути свідком або знаходитися під обстрілами є не менш травматичним). Часто ознаки ПТСР супроводжуються депресивними проявами.

Куди звертатися по допомогу

Якщо ви підозрюєте у себе чи у близької людини ПТСР, необхідно якомога швидше звернутися за професійною допомогою.

Перші кроки:

Сімейний лікар: може надати первинну консультацію та направити до фахівця із психічного здоров'я (психолога чи психіатра).
Психіатр або психотерапевт: ці фахівці можуть поставити точний діагноз та призначити адекватну терапію.

Де шукати допомогу в Україні:

Державні медичні заклади.
Гарячі лінії психологічної допомоги:
- Лінія Національної психологічної асоціації: 0 800 100 102 (щодня з 10:00 до 20:00).
- Контактний центр 15-51 (для киян): для з'єднання з психологом оберіть номер «3» (щодня з 08:00 до 20:00). Дзвінки анонімні та конфіденційні.
- Центр психічного здоров'я та реабілітації «Лісова поляна» МОЗ України: 073 450 6000.
- Національна гаряча лінія для дітей та молоді: 0 800 500 225 (зі стаціонарного), 116 111 (з мобільного).
- Лінія міжнародної гуманітарної організації «Людина в біді» — 0 800 210 160.
- Лінія запобігання самогубствам Lifeline Ukraine — 7333 (цілодобово).
- Лінії Київського міського центру психолого-психіатричної допомоги при станах душевної кризи — (044) 456 17 02, (044) 456 17 25.
Приватні клініки та психологи.

Пам'ятайте, що ПТСР є виліковним розладом, і своєчасне звернення за допомогою значно покращує прогноз та якість життя.