Шлях до одужання: історія військового з Дніпра

Яку ціну сплачує країна за незалежність і свободу? Відповідь на це питання найкраще знають наші військові, які щодня боронять кожен клаптик української землі. Мужність та твердість духу – головні їх спільні риси характеру. На жаль, багато хто з них отримують поранення від ворожих атак. Лікарі працюють 24/7, аби рятувати тисячі бійців…

Позивний «Гот», військовослужбовець: «24 лютого я приїхав з роботи, це був ранок після нічної зміни. Кохана дружина розбудила, сказала, що вибухи. Не повірив з просоння, і через 15 годин я пішов добровольцем. А по іншому як, якщо не ми? Перші пів року я був на Донецькому напрямку, після Донецька нас перекинули на Запорізький напрямок. Травму я отримав на Запорізькому напрямку два з половиною місяці тому. Міно-вибухова. Розрив боєприпаса ВОГ. 
Це було ввечері. Як кажуть, «нічого не віщувало лиха». Трапилось так, як трапилось. При евакуації потрапив до Запоріжжя, зробили операцію першу. При евакуації до Дніпра друга операція 16 числа. Відновлення руки, швів, і після цього реабілітаційний центр тут».

Своєю історією з нами поділився військовослужбовець з Дніпра, який наразі проходить перший курс реабілітації в одному з міських медичних закладів.

Позивний «Гот», військовослужбовець: «Перша враження: це дитячий садок, чесне слово. Друге враження, що реабілітологи, ерготерапевти — це не просто лікарі, а Гудвіни, чаклуни. Чому? Тому що навіть такі елементарні речі і відновлення відбувається на очах. Сюди прийшов і не міг правою рукою взагалі нічого зробити. Зараз практично повноцінний. Саме тому маленькі люди роблять великі справи».

Регіна, лікарка-ерготерапевт: «Він прийшов і каже: « Ну що, за три дні відновимо?» Ми працювали дуже довго з рубцем, працювали над збереженням функції цієї руки, щоб він міг її використовувати. Це права рука. Кожен раз він приходив на наступний день і казав: «Ну дивись, я от вже можу ось так, ось так і ось так. Відпустиш?» Тому що в нього є головна ціль – це повернутись. Але роботи з цією рукою ще дуже багато буде, але результат, який він показав за ці два, навіть трохи більше, тижнів, вони вже дуже вражаючі».

Лікарка запевняє: більше половини успіху залежить від мотивації пацієнта.

Анна, лікарка -ерготерапевт: «Ерготерапія — це про життя, це про відновлення, про повернення до повноцінного життя. В нас дуже багато військових, які потребують відновлення, які хочуть, прагнуть і вириваються з відділення для того, щоб повертатися на свої місця, до побратимів. І вони хочуть якнайшвидшого відновлення на рівні структури, тобто відновити верхні кінцівки, відновити когніцію, відновити мову, пам’ять, відновити рух руками, використання тих рук в повсякденній своїй активності, а вона у них там, в бліндажах знаходиться. Тому ерготерапія допомагає їм відновити велику моторику й дрібну для того, щоб вони повернулися до себе».

Військовослужбовець ділиться: прагне повернутись заради щасливого майбутнього українців, заради миру й незалежності нашої держави.

Позивний «Гот», військовослужбовець: «Чудові обличчя людей, задоволені мешканці, щасливе дитинство для наших дітей, для наших внуків. Саме головне – вільне дитинство. Вільне життя».

За матеріалами DniproTV

https://www.youtube.com/watch?v=ZQIi28yq0g0