Сонячний день перетворився на ніч: історія дніпрянина, який пережив ракетний удар на Калиновій рік тому
10 жовтня 2022-го рашисти завдали наймасовішого ракетного удару після початку повномасштабного військового вторгнення. По Україні було випущено близько 200 ракет та 24 БПЛА. Внаслідок ворожої атаки загинули 23 людини, зокрема п’ятеро дніпрян.
Події торішньої осені журналісти «Наше місто» згадали з одним із героїв того страшного дня – Олександром Філоновим, водієм 36-ї маршрутки.
Загинули співробітники Держспецзв’язку, постраждали водій та пасажири маршрутки
Декілька ракет, випущених по Дніпропетровщині, на жаль, досягли мети. Жертвами прильоту стали чотири співробітники Держспецзв’язку: Сергій Мироненко, Володимир Кучма, Олександр Лунєв, Петро Козера.
Ворожі ракети могли привезти до великої трагедії і на вулиці Калиновій, де того робочого ранку понеділка був жвавий рух. Потужний вибух почуло все місто. А буквально за 50 метрів перед лобовим склом 36-ї маршрутки утворилася гігантська вирва.
– Я їхав у бік житлового масиву Клочко, зупинився, щоб взяти пасажирів і раптом так бахнуло, що потемніло в очах, – розповідає Олександр Філонов, водій маршрутки. – Сонячний день перетворився на ніч. У маршрутці ні вікон, ні дверей. Пасажири кричать. Куди хочуть, туди виходять. Я в шоці! Не зрозумію, що зі мною, як я взагалі живий лишився.
Першу допомогу Олександру Івановичу за допомогою гелієвої пов’язки надав військовий. Потерпілому водію знадобилася госпіталізація та тривала реабілітація.
А ось комунальники ліквідували наслідки ракетного удару за лічені години. Вже наступного ранку зруйнована дорога на Калиновій була як нова.
Комунальники працювали всю ніч
Розбиту рашистською ракетою дорогу комунальні служби відновили за добу. Фотографії «до» та «після» ремонту в соцмережі оприлюднив міський голова Борис Філатов.
Мер зазначив, що автодорожні служби та рятувальники працювали всю ніч над відновленням наслідків аварії та змогли оперативно усунути пошкодження.
– Нехай подавляться, падли. Ми все відновимо та все відбудуємо. Але наша ненависть житиме століттями. А моїм підлеглим, комунальникам та трудягам – низький уклін, – емоційно прокоментував цей подвиг міський голова.
Тоді ж відомий журналіст та блогер Денис Казанський у своєму телеграм-каналі зазначив, що Москва витратила мільйони доларів на безглузду ракетну атаку, наслідки якої вже почали оперативно ліквідувати.
“У Дніпрі всього за добу відремонтували розбиту російською ракетою дорогу. Тупа російська звірина витратила на цей безглуздий удар кілька мільйонів доларів замість того, щоб витратити їх на ремонт доріг у себе, де дороги і без бомбардувань виглядають набагато гіршими, ніж в Україні”, – написав блогер.
Олександру довелося змінити професію
На жаль, здоров’я не дорога, яку можна відновити за кілька годин. Тижні та місяці не зроблять нас новими. Після травми Олександр Філонов не зміг працювати водієм маршрутки. Сьогодні 63-річному дніпрянину важко фізично та психологічно. Вже не під силу цілий день крутити бублик.
– Травма серйозна, – розповідає Олександр Іванович. – Поранення грудної клітки. Ззаду розірвало ребра під лопатку, аж до легень дійшло. Десять днів провів у лікарні, а потім ще півроку вдома відновлювався. Прийшов до автопарку, сів за кермо і зрозумів: не зможу працювати. Як проїжджаю Калиновою, цей вибух перед очима стоїть.
Для АТП 11205, де працював Олександр, розлучитися з таким класним водієм було непросто.
– Він дуже хороший водій і людина чудова, – зазначає Світлана Зіненко, начальник відділу експлуатації АТП. – Спокійний та надійний. Ніколи ні з ким не конфліктував. Із пільговиками не сперечався. Зауважу, що 36-й маршрут загалом «пенсійний». Сядуть бабусі на Калнишевського та їдуть у глухий кут на Старомостову. На “Озерку” за покупками! Куплять і назад повертаються. Іноді у салоні людей повно, але одні пільговики. Але Олександр Іванович усіх віз. Звісно, за дефіциту водіїв такі люди дуже потрібні.
Олександр Філонов розповів нам, що пішов працювати охоронцем. Там спокійніше та простіше. Родина таке його рішення підтримала.
Цього року сім’ї Філонових 40 років
Для Олександра Івановича сім’я – понад усе. Він надійний, чуйний та впевнений у собі. Декілька десятиліть тому симпатична дніпрянка Лариса відзначила у майбутньому обранці саме ці чудові якості.
– Ми жили у Березанівці по сусідству, – розповідає Лариса Філонова. – І, звичайно, мені сподобався такий чудовий та надійний хлопець. Жодного разу не пошкодувала про свій вибір. У нас дві доньки – Наталя та Таня. Є вже й онуки. Час не стоїть на місці. 31 грудня цього року наша родина має ювілей. 40 років як зіграли весілля.
Того злощасного дня Лариса чула, як над їхнім Лівобережним зі свистом летять ракети. Вона відразу набрала чоловіка.
– Було дуже страшно, – згадує дружина, – Ми взагалі один про одного дбаємо і переживаємо. Як інакше! Я боялася, що він багато разів на день переїжджає Старий міст. Думала, що можуть ударити по ньому. Але вийшло інакше. Набрала чоловіка, а він каже: Все нормально. Тільки поранено трохи…».
Добре, що живий залишився.