Стоматологічний кабінет на фронті: медики з Дніпра створили новий пункт медичної допомоги для військових

Медики з Дніпра створили медичний кабінет біля лінії фронту, аби надавати бійцям кваліфіковану стоматологічну допомогу. Про це повідомляє сайт «Наше місто» з посиланням на Фейсбук 108 окремої бригади ТрО.

Стоматологи з Дніпра надають бійцям стоматологічну допомогу біля ліній фронту. Ідея створити такий кабінет виникла у співробітниці Дніпровського державного медичного університету, асистентки кафедри терапевтичної стоматології Ірини Анатолівни.

«Я бачила проблему в тому, що військові зазвичай не мають часу на лікування зубів і тому найчастіше просто видаляють їх. Але ж це не правильно. Якось я побачила у Фейсбуці оголошення, що у 108 бригаду ТрО потрібен фармацевт, і я запитала: а можливо вам необхідний і стоматолог? Мене радо прийняли», – ділиться Ірина Макарова.
Стоматологічні послуги на передовій є дуже важливими. Лікар військової 108 бригади ТрО, Іван Кондратенко, переконаний, що стоматологічна допомога є невід’ємною частиною медичної допомоги для наших захисників. Мета стоматолога – забезпечити вчасне лікування та збереження зубів у військовослужбовців.


Для впровадження спеціалізованої допомоги Іван Миколайович привернув своїх знайомих волонтерів. Таким чином усе необхідне обладнання, включаючи стоматологічну установку, інструменти, матеріали та засоби для стерилізації було зібрано та передано в бригаду завдяки зусиллям та внеску волонтерів із стоматологічної спільноти Дніпра.

Тепер неподалік передової з’явився стоматологічний кабінет, де військові з гострим зубним болем можуть отримати допомогу в будь-який час – день чи ніч. Цей стоматологічний куточок успішно функціонує вже протягом декількох місяців. Пані Ірина приймає як військових, так і цивільних. До того ж у перші місяці роботи до неї кожного дня зверталися від 10 до 15 людей.

«Ми можемо лікувати пульпіти, періодонтити. Були випадки, коли ми лікували абсцеси, флегмони, і головне, що зуби були збережені, не видалені. Заради цього я тривалий час жила в сусідній тісній кімнаті і спала на ліжку, немов у плацкартному вагоні», – згадує пані Ірина.
Такі зміни у житті лікарки сприймаються нею як нові виклики. Тепер жінка більше поглиблюється у тему війни, відчуваючи на собі всі ці жахи.

«Звикнути до вибухів, мабуть, не можливо. Починаєш їх відрізняти і сприймати по-філософськи. Я тут отримую дуже багато військових знань, ось і книги собі купила. В мене такої військової літератури в цивільному житті ніколи не було. А тепер починаю більше вивчати військове – бо є велика відмінність: як з психологією пацієнта, так і в наданні допомоги. Наприклад, для людей з контузією інакше працює знеболювання. Саме тому я зараз навіть дисертації пишуть на цю тему», – розповідає Арина Анатоліївна.