У Дніпрі представили мілітарі стендап «Ненароджені для війни»
За плечима народного артиста України Євгена Авдєєнка — численні гучні ролі у кіно та театральних спектаклях. У цивільному житті він залишився тим самим Іллею з воєнної екшн-драми «Черкаси». Ще вчора він був артилеристом на Бахмутському напрямку, а сьогодні — єдиним актором мілітарі стендапу «Ненароджені для війни». Про що насправді вистава та як її сприйняли глядачі в Дніпрі, дивіться у сюжеті «Дніпра Оперативного».
Євген Авдєєнко, як і багато інших акторів, змінив сцену на окоп, а оплески глядачів у залі — на гуркіт артилерії.
«Достатньо багато моїх колег-акторів пішли до різних військових формувань, добробатів, Нацгвардії, і деякі, на жаль, загинули», — ділиться своїми переживаннями актор, який наразі є військовослужбовцем 3 ОШБр.
Колишній актор за три тижні став артилеристом і нещадно знищував ворога, поки травми обох ніг не почали суттєво заважати.
«Зробив МРТ, бо дуже складно було ходити, кульгати почав… Пройшов ВЛК…», — розповідає Євген.
Але армію він не покинув, перевівшись до Хорунжої служби. Наразі займається ідеологічною, гуманітарною та освітньою підтримкою особового складу бригади, а також гастролює Україною з виставою «Ненароджені для війни», збираючи кошти на підтримку своєї бригади.
«Це дуже важлива робота. Вона мотивує і допомагає хлопцям розуміти… що ми продовжуємо боротьбу ще з тієї доби, княжої, з козаччини…», — зазначає він.
Правильно сформована мотивація допомагає бійцям не лише зрозуміти витоки початку війни, а й приборкати страх, який відчуває кожна людина.
«Боятися — це нормально… Я про це у виставі кажу, до речі. Як сказала наша посестра ФОКС, бойовий медик, я боюся йти у бій з тим, кому не страшно. Цей інстинкт самозбереження, коли потрібно вчасно перебігти вперед чи назад, врятує тебе і дозволить виконати свої обов’язки», — пояснює Євген.
Військова удача також грає свою роль на війні. А дехто вірить у захист своїх особистих амулетів.
«Є, наприклад, у мене ось такий браслет… І такий годинник, який мені сусід подарував. До речі, я не знав, що він крутий… Я ці речі не знімаю ніколи… Є ще такі речі, які з костюмом пов’язані… Я вже звик до нього, і якщо у мене щось відірвалося і це пришили, чи на прання забрали, і я чистий надягаю, то мені здається, що вистава пройде якось не так… не успішно…», — ділиться актор.
Попри всі забобони, кожна вистава в різних містах України проходить з максимальним успіхом. Дніпро не став винятком. Повна зала глядачів, серед яких можна було побачити і ветеранів війни, і діючих військових, і волонтерів, і навіть підлітків. Люди приходять родинами, сміються, плачуть, емоційно реагують на кожну історію, яка лунає зі сцени. Особливо приємно бачити в залах патріотично налаштовану молодь.
На запитання, який сенс він вкладає у цю виставу, Євген відповідає:
«Є декілька сенсів… Я присвячую її хлопцям та дівчатам із нашої бригади, всім загиблим… Своєму другу Євгену, який загинув під Бахмутом на початку 2023 року… Також я хочу донести, що армія — це робота. Тут не всі штурмовики. Потрібні люди з різними професіями. Але, в принципі, ця вистава більше для цивільних, аби вони глибше зрозуміли, що таке армія», — наголошує він.
Вистава у Дніпрі пройшла із шаленим успіхом, і надалі Євгена чекають інші міста, а в найближчих планах — і різні країни. Кожен проданий квиток — це не лише екскурс у світ «Ненароджених для війни», а й вклад у перемогу, оскільки зібрані в рамках туру кошти спрямовуються на забезпечення потреб бригади.