"Ждуни" чи патріоти: чому цивільні залишаються в гарячих точках – пояснення командира 59-ї бригади

Із початку повномасштабного вторгнення більша частина населення України рятувала себе та свою родину з гарячих точок у більш безпечні місця. Водночас залишаються і ті прифронтові місцевості, звідки цивільні досі не виїжджають. Чи очікують вони на росіян чи може не хочуть полишати рідні домівки? Чому ці люди досі залишаються "у пеклі" запитала наша журналістка у командира безпілотних систем 59-ї бригади "Кондора". Деталі дивіться в ексклюзивному інтерв'ю ІА "Дніпро Оперативний" . 

Військовий, розповідаючи про Покровськ у Донецькій області, в першу чергу зауважує, що найчастіше не хочуть виїжджати із прифронтових зон літні люди, які бояться, що залишаться покинутими напризволяще. 

Вони не знають куди, думають, що будуть нікому непотрібно... Дуже часто так і відбувається, на жаль. Вони готові на все, аби ж тільки залишитися вдома, - сказав він.
Також боєць зазначив, що інша ж частина цивільних, які не покидають місця активних бойових дій, дійсно очікують на прихід російських військових та не приховують цього. Згадує, як інколи ці "ждуни" плутали українських військових з російськими солдатами та з радощами зустрічали зі словами: "Наканєц-то, ми вас заждалісь"."Кондор" додав, що нині на лінії фронту досі можна зустріти батьків із дітьми, які також, ймовірно, очікують на "руський мир". Каже, таких випадків мало, але вони є, і не завжди зрозуміло, з якою метою люди не евакуюють власних дітей з такої зони. 

Я прихильник примусової евакуації...Я, як військовий, не можу повноцінно захищати територію, коли я знаю, що там є цивільне населення...В мене були такі випадки, коли поруч із багатоповерхівкою, скажімо, в Донецьку, граються діти, а на криші цього будинку сидить противник, що запускає FPV по моїх хлопцях. Були поранені і вбиті. Там бігають діти, а там сидить противник. І я сиджу і думаю, що мені робити... Я сто раз задумуюся чи потрібно туди стріляти. Але коли я це роблю, тоді втрачаю своїх хлопців, - розповів військовий. 
Воїн зазначив, що ухвалювати рішення під час ведення бойових дій у місцях з цивільним населенням завжди складніше. Навіть коли ці люди допомагають ворогу.