Бізнесмен із Дніпра поскаржився Президенту на рекет

Бізнесмен із Дніпра поскаржився Президенту на рекет

Новости 21 апреля 2020, 12:39

Відомий бізнесмен із Дніпра Дмитро Фоменко поскаржився Президенту Зеленському на рекет та загрози життю.

Він звернувся до голови держави зі скаргою та опублікував ії на своїй сторінці у ФБ.

СКАРГА
Шановний пане Володимире!
​Звернутися до Вас за допомогою я змушений, оскільки моєму життю існує реальна загроза.
Мені стало відомо, що мене хочуть фізично ліквідувати. Така задача поставлена ватажками бандитського формування «Еміля-Наріка» після того, як я у Фейсбуці почав публікувати компрометуючу правдиву інформацію про це бандитське формування: рекет, шахрайства, рейдерські захоплення чужого майна тощо (посилання на мій профіль https://www.facebook.com/profile.php?id=100004897266103).
Виконавцями для мого вбивства призначені підручні Еміля-Наріка Дмитро Смолянський, Сергій Вдовиченко, Мірошнік, Розов. Для цього їм поставлена задача виїхати до Німеччини, де я вимушений постійно проживати, та вбити мене.
​Чому такі радикальні рішення прийняті Емілем та Наріком щодо мене?
​Все почалося багато років тому.
​Я розпочав свою підприємницьку діяльність у місті Дніпро ще у 90-х роках. Я був вдалим підприємцем, сплачував податки, створював робочі місця, дбав про розвиток регіону, в якому працював. Зароблені кошти інвестував в об’єкти інфраструктури в Дніпрі та в інших містах України, а не виводив гроші за кордон.
​Так, саме за мої кошти та з моєї ініціативи у 2007 році був побудований Торгово-розважальний комплекс у самому центрі м. Дніпро за адресою вул. Барикадна, 5/7 та ТРЦ по вул. Інженерна, 2 у Дніпрі.
​Також у 2008 році мною був побудований п’ятиповерховий готель «SKY HOTEL» у Яремчі.
​Мною також побудована швейна фабрика у м. Дніпро, яка працює й зараз.
​Реконструйований дев’ятиповерховий гуртожиток по вул. Добровольців, 10 у Дніпрі та придбаний багатоквартирний житловий будинок по вул. Юних Ленінців, 24 у Дніпрі.
​На Азовському узбережжі та на річці Орель я інвестував в розвиток двох туристичних баз.
​Крім того, за час своєї діяльності я інвестував кошти у придбання комерційної та житлової нерухомості у м. Києві та Дніпро.
​Однак моя успішна робота не залишилася поза увагою злочинців.
​У 2006 році до мене звернулися особи зі злочинного угрупування «Еміля-Наріка», які, погрожуючи фізичною розправою, запропонували ділитися із ними моїми доходами. Побоюючись за своє життя та життя членів моєї родини, я був змушений погодитися на умови рекетирів.
​Декілька разів я здійснював спроби позбавитися стосунків із злочинним угрупуванням, маючи надію, що Україна – правова держава та правоохоронні органи зможуть захистити мене.
​Після чотири рази на моє життя та здоров’я здійснювалися замахи.
Так, у 2008 році у мій автомобіль було підкладено вибуховий пристрій, який спрацював, коли я був в автомобілі та чудом після вибуху залишився живий.
У 2013 році була спроба облити моє обличчя кислотою, проте виконавці нападу переплутали мене з моїм водієм, який постраждав від цього злочину.
В 2015 році один з авторитетів групи Олександр Лисовенко (кличка Кайдак) разом з групою злочинців з метою залякування викрав мене та зі зв’язаними руками та мішком на глові возили в автомобілі по місту протягом доби по місту.
В 2018 році, коли я приїхав у м. Дніпро, мене побили та зламали чотири ребра.
​Повна бездіяльність правоохоронних та судових органів в м. Дніпро свідчить про те, що злочинне угрупування «Еміля-Наріка» контролює посадових осіб цих органів та фактично керує містом.
​Я вимушений був отримати постійне проживання в Німеччині, де проживаю й зараз.
​Злочинці з формування «Еміля-Наріка» вирішили рейдерськими способами забрати все, що в мене було.
​Так, у 2011 році, застосовуючи сфальсифіковані здійснили рейдерський захват «SKY HOTEL» у Яремчі. Судові спори тривали декілька років. Злочинці побачили, що я маю реальну можливість повернути своє майно.
Для того, щоб я не чинив опору, проти мене правоохоронними органами було відкрито кримінальне провадження, обрано запобіжний захід тримання під вартою. Я провів у СІЗО 18 діб. Умовою припинення переслідування була відмова від ведення судових процесів щодо готелю та фактичне передання ТРЦ у руки злочинців. Я був змушений все це зробити, оскільки моє життя було в небезпеці. У кримінальному провадженні мені було ухвало оправдовуваний вирок у 2016 році у зв’язку з відмовою прокурора від обвинувачення.
У 2016 році злочинці з використанням рішення судді Бабушкінського суду м. Дніпропетровська Шевцової, яке прийняте на підставі сфальсифікованих документів з грубим порушенням процесу, бандити силою захопили ТРЦ за адресою вул. Барикадна, 5/7.
​Показово, що саме на підставі ухвали слідчого судді тієї ж Шевцової в день фізичного захоплення ТРЦ у мене вдома був проведений обшук.
​Також у 2016 році злочинці присвоїли будівлю гуртожитка, швейну фабрику, туристичні бази та інші об’єкти.
Злочинці, не зупинившись після рейдерських захоплень комерційної нерухомості, вступили в змову з моєю колишньою дружиною Оленою Фоменко. Використовуючи все той же Бабушкінський суд м. Дніпропетровська, вони незаконно переоформили належні мені об’єкти нерухомого майна на неї та продали ці об’єкти іншим особам. Ось адреси цих об’єктів:
− комплексу будівель за адресою м. Дніпро, вул. Січових Стрільців (Артема), буд. 94;
− м. Київ, вул. Павлівська, буд. 17, квартири 5, загальною площею 134,80 м2, житловою площею 66,00 м2;
− м. Київ, вул. Павлівська, буд. 17, машиномісце 17, площею 15,00 м2;
− м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 21, квартира 177, загальною площею 203,50 м2, житловою площею 109,40 м2;
− 56/100 частини жилого будинку жилою площею 120,7 м2 з відповідною частиною господарчих та побутових будівель та споруд, який розташовано по вул. Дарвіна, буд. 22 у м. Дніпро на земельній ділянці, площею 895 м2.
Для того, щоб утруднити мені захист мої порушених прав, у травні 2019 року злочинці ініціювали кримінальне провадження № 12019040640001128 за начебто привласнення будівлі за адресою вул. Воскресенська, 23 у м. Дніпро. Це повний абсурд, оскільки за даною адресою знаходиться будівля Центральної міської бібліотеки м. Дніпропетровська! В рамках кримінального провадження мені заочно пред’явлено підозру, заочно обрано запобіжний захід тримання під вартою, оголошено у розшук. Таким чином, я не можу в’їхати до України.
Проте, я продовжив захист своїх прав. У 2019 році звернувся до Антирейдерської комісії при Міністерстві юстиції України зі скаргою про незаконне позбавлення мене права власності на вказані об’єкти. Моя скарга не розглядалася по формальним ознакам, потім губилася, знову знаходилася. Приймалося рішення про відмову, потім переглядалася.
Мені стало відомо пізніше, що за вказівкою осіб зі злочинного угрупування Еміля-Наріка, які мають відношення до зникнення права власності на моє майно, комісія робила все, щоб не допустити мою скаргу до розгляду.
Як з’ясувалося пізніше, моя колишня дружина за підтримки злочинців та використовуючи послуги «чорних» реєстраторів здійснила переоформлення цих об’єктів на своє ім’я з використанням рішення суду тієї ж судді Шевцової, яке вже було скасоване.
Для блокування роботи Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яка останній раз розглядала мою скаргу, злочинці намагалися переконати членів колегії в тому, що я звернувся до суду з аналогічним позовом, що тягне припинення розгляду скарги.
Для цього 15 січня 2020 року начебто від мого імені був поданий до того ж Бабушкінського суду м. Дніпропетровська позов, який практично повторює текст скарги. Позов підписаний від мого імені, до позову додана копія неіснуючого паспорту громадянина України. Судовий збір не сплачено, бо злочинці вирішили, мабуть, зекономити.
Але найцікавіше те, що позов подано до канцелярії суду, а не поштою. Тобто, виходить, що позов подав я особисто. При тому, що я живу в Німеччині та знаходжуся в розшуку в Україні, а тому не міг бути в суді в день подання!!! Суддя Сліщенко відкрив провадження у справі, не дивлячись на невідповідність позову процесуальному кодексу. Крім того, моя адвокат саме у цього судді Сліщенко оскаржувала підозру, яку мені пред’явили. Враховуючи, що я відома людина у Дніпрі та особисто знайомий з цим суддею, суддя не міг не знати, хто я та що зі мною відбувається.
Також суддя сфальсифікував дані, які внесені в реєстр судових рішень, записавши мене стороною справи як Фоменко Дмитро Сергійович, а не Семенович. Помилку виправив своєю ухвалою в той же день, 15 січня 2020 року, але ж в реєстрі виправили лише перед повторним засіданням у Мінюсті. Мета фальсифікації – скрити судовий процес від моєї уваги.
Продовжуючи свій злочинний умисел, члени злочинного угрупування «Еміля-Наріка» восени 2019 року вирішили створити мені ще ряд перешкод з метою чи то поглумитися, чи то відволікти мою увагу та фінанси.
Так, протягом жовтня-грудня 2019 року у різних куточках України від Луганської області до Закарпаття було подано 10 фейкових позовів до мене від осіб, яких я ніколи не знав. Позовні вимоги: визнання батьківства, визнання факту проживання однією сім’єю, стягнення боргу, шкоди. Географія позовів: Локачинський районному суді Волинської області, Лисичанський міський суд Луганської області, Теребовлянський районний суд Тернопільської області, Вижницький районний суд Чернівецької області, Брусилівський районний суд Житомирської області, Конотопський районний суд Сумської області, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
Такі дії свідчать про системні дії з метою порушення моїх прав. Задіяні не тільки злочинці, а й правоохоронці, прокурори, судді, які постановляють незаконні ухвали, виносять незаконні рішення, секретарі суду, які приймають позови у привидів тощо.
І все це зроблено для того, щоб не дати мені можливості поновити мої порушені права.
Всі обставини, про які я пишу, можуть бути перевірені з відкритих джерел. Я можу дати ґрунтовні пояснення з кожного епізоду.
А тепер мова йде про моє життя… Бо мене хочуть фізично ліквідувати.
Дуже велику надію покладаю на Вашу допомогу у захисті моїх прав на Вашому рівні.

20.04.2020​​​​З повагою, Дмитро Фоменко