У розпал війни, коли щодня приходять жахливі новини про руйнування та людські втрати, кожен з нас може відчути безсилля. Проте, є те, що може зробити кожен свідомий громадянин України – документувати воєнні злочини. Ваші свідчення та зібрані докази є надзвичайно цінними для встановлення справедливості та притягнення винних до відповідальності. Це не просто збір інформації, це ваш внесок у майбутнє, де подібні злочини не залишаться безкарними. У цьому матеріалі «Дніпро Оперативний» розкаже, як правильно фіксувати наслідки агресії, аби зібрані вами матеріали мали юридичну силу та допомогли відновити справедливість.

Чому важливо фіксувати воєнні злочини: значення свідчень очевидців

Фіксація воєнних злочинів є надзвичайно важливою з кількох причин:

  • Притягнення до відповідальності: документація є основою для судових процесів на національному та міжнародному рівнях. Без належних доказів неможливо довести факт злочину і притягнути винних до відповідальності.
  • Запобігання безкарності: належне документування допомагає запобігти безкарності за скоєні злочини, що є ключовим для відновлення верховенства права та запобігання майбутнім злочинам.
  • Відновлення справедливості для жертв: документування злочинів дає жертвам можливість бути почутими, визнати їхні страждання та сприяє відновленню справедливості.
  • Історична пам’ять: документи слугують історичним свідченням того, що відбулося, забезпечуючи, щоб майбутні покоління пам’ятали про ці події та виносили уроки.
  • Обгрунтування репарацій: зібрані докази можуть бути використані для обґрунтування вимог щодо репарацій та компенсацій для жертв.

Значення свідчень очевидців

Свідчення очевидців є одним з найцінніших джерел інформації про воєнні злочини. Вони надають прямі, особисті розповіді про події, що відбулися. Однак, важливо пам’ятати, що свідчення очевидців потребують перевірки та підкріплення іншими доказами.

Хто може займатися документуванням

Документуванням воєнних злочинів можуть займатися різні суб’єкти.

Цифрові платформи та застосунки:

  • Портал RussianWarCriminals (shtab.net)
  • Застосунок eyeWitness to Atrocities;
  • Платформа WarCrimes – за підтримки Офісу Генпрокурора України;
  • Чат-бот WarCrime Міністерства юстиції України;
  • Чат-бот Держекоінспекції для документування злочинів проти довкілля;
  • Чат-бот TRIBUNAL UA @tribunal_ua_bot;
  • Портал «Культурні злочини» для збору доказів руйнування російською армією історичних та культурних пам’яток;
  • Проєкт «Росія заплатить» для документування матеріальних збитків.

Як зазначив Сергій Мовчан, керівник Департаменту документування Української Гельсінської спілки з прав людини, у державному секторі це передусім правоохоронні органи. 

Українські державні органи:

  • Офіс Генерального прокурора України: координує збір доказів та розслідування воєнних злочинів, забезпечуючи їх фіксацію відповідно до міжнародних норм для представлення в українських та міжнародних судах.
  • Національна поліція України: розслідує тисячі кримінальних проваджень за фактом злочинів, вчинених російськими військовими.
  • Служба безпеки України (СБУ): також проводить розслідування кримінальних проваджень, пов’язаних з воєнними злочинами.
  • Державне бюро розслідувань (ДБР) та Національне антикорупційне бюро (НАБУ) також можуть бути залучені до розслідування певних аспектів.

Українські громадські та правозахисні організації:

  • Коаліція документування воєнних злочинів «Україна. П’ята ранку / Ukraine. Five AM Coalition»: об’єднує десятки правозахисних організацій, таких як Українська Гельсінська спілка з прав людини, Ukrainian Legal Advisory Group, Регіональний центр прав людини, Медійна ініціатива за права людини, Харківський інститут соціальних досліджень, фундація DEJURE, БФ «Схід SOS» та інші. Ці організації збирають свідчення постраждалих та свідків, фіксують факти злочинів, виїжджають у польові місії на деокуповані території.
  • Центр сприяння документуванню воєнних злочинів – Warcrimes center.

Міжнародні організації та ініціативи:

  • Міжнародний кримінальний суд (МКС): розслідує міжнародні злочини, зокрема воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид. МКС відкрив свій офіс у Києві для підвищення ефективності розслідувань.
  • Спільна слідча група (JIT): створена Україною, Польщею, Литвою, а пізніше до неї приєдналися Естонія, Латвія, Словаччина, Румунія. До JIT також входять Євроюст, Європол та Офіс прокурора МКС. Група займається розслідуванням міжнародних злочинів, скоєних в Україні, та обміном інформацією.
  • Європол: надає аналітичну та криміналістичну підтримку членам JIT, підтримує збір та аналіз даних з відкритих джерел, а також надає експертні знання у сфері воєнних злочинів.
  • Євроюст: надає правову, матеріально-технічну, фінансову та аналітичну підтримку JIT, координує зустрічі учасників групи.
  • Організація Об’єднаних Націй (ООН): різні механізми ООН, включаючи Міжнародний суд справедливості, також можуть бути задіяні.
  • Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ): хоча не займається безпосередньо судовим розслідуванням, але документує порушення міжнародного гуманітарного права.

Журналісти та звичайні громадяни також відіграють важливу роль у висвітленні подій, зборі свідчень та візуальних доказів.

Загалом, документування воєнних злочинів в Україні є спільним зусиллям національних та міжнародних суб’єктів, спрямованим на притягнення винних до відповідальності.

Покрокова інструкція: як правильно документувати військові злочини

  1. Безпека передусім: перед тим як щось робити, переконайтеся у власній безпеці та безпеці оточуючих. Не наражайте себе на зайвий ризик.
  2. Зафіксуйте дату та час: завжди записуйте точну дату та час події.
  3. Опишіть місце події: вкажіть точне місце (населений пункт, вулиця, номер будинку, координати GPS, якщо це можливо). Зробіть фотографії або відео місця події з різних ракурсів.
  4. Зберіть інформацію про постраждалих/загиблих:
    • Імена, прізвища, дати народження (якщо відомо).
    • Обставини отримання поранень або загибелі.
    • Ступінь ушкоджень.
  5. Зберіть свідчення очевидців:
    • Запишіть імена, прізвища та контактні дані свідків (за їх згодою).
    • Максимально детально зафіксуйте їхні розповіді: що бачили, чули, відчували.
    • Використовуйте аудіо- або відеозапис, якщо свідок дає згоду.
    • Задавайте відкриті питання, щоб отримати максимально повну інформацію.
  6. Зробіть фотографії та відео:
    • Знімайте фото та відео високої якості.
    • Знімайте загальний план та деталі.
    • Не видаляйте метадані з файлів (геолокація, дата, час).
    • Не редагуйте фото та відео (не обрізайте, не накладайте фільтри).
    • Фіксуйте руйнування, пошкодження, тіла загиблих (якщо це безпечно та етично).
  7. Зберіть речові докази:
    • Якщо це безпечно і можливо, зафіксуйте будь-які предмети, що можуть бути доказами (уламки снарядів, частини зброї, особисті речі злочинців тощо).
    • Не торкайтеся предметів голими руками.
    • Зафіксуйте їхнє розташування за допомогою фото/відео.
  8. Ведіть детальний журнал: записуйте всю зібрану інформацію у блокнот або електронний документ. Фіксуйте дату і час кожного запису.
  9. Зберігайте оригінали фото, відео та аудіофайлів. Створюйте резервні копії.

Які докази мають найбільшу юридичну силу?

Найбільшу юридичну силу мають докази, які є:

  • Автентичними та достовірними: докази, які не були змінені, підроблені або спотворені.
  • Релевантними: докази, які безпосередньо стосуються розслідуваної події.
  • Допустимими: докази, які були зібрані законним шляхом, без порушення прав людини.
  • Підтвердженими: докази, які підкріплюються іншими джерелами інформації (наприклад, свідчення очевидців, відеозаписи, супутникова зйомка, експертні висновки).

До категорій доказів, що мають високу юридичну силу, відносяться:

  • Документальні докази: офіційні документи, звіти, карти, листування, записи телефонних розмов (якщо зібрані законно).
  • Візуальні докази: фотографії та відеозаписи високої якості, з метаданими, що підтверджують їх автентичність.
  • Аудіозаписи: записи розмов, звуків (якщо зібрані законно).
  • Свідчення очевидців: особисті свідчення людей, які безпосередньо бачили подію, особливо якщо вони підкріплені іншими доказами.
  • Експертні висновки: висновки судових медиків, криміналістів, балістів, вибухотехніків тощо.
  • Речові докази: зброя, уламки снарядів, одяг, біологічні зразки, що були зібрані та належним чином задокументовані.

Безпека під час документування: поради для громадян

  • Головне правило – ваша безпека. Не йдіть туди, де є ризик обстрілів, мінувань або прямого зіткнення.
  • Не виступайте як журналіст/слідчий, якщо ви ним не є. Не намагайтеся самостійно проводити «розслідування» у небезпечних зонах.
  • Будьте обережні з особистою інформацією. Не діліться своїми планами або місцем перебування з незнайомими людьми.
  • Якщо ви передаєте інформацію через Інтернет, використовуйте віртуальну приватну мережу (VPN) для підвищення анонімності та безпеки.
  • Використовуйте надійне шифрування для зберігання зібраних матеріалів на своєму пристрої.
  • Завжди створюйте кілька копій зібраних матеріалів та зберігайте їх у різних безпечних місцях.
  • Залишайтеся анонімними, якщо це необхідно.
  • Не робіть нічого, що може бути сприйнято як провокація з боку окупаційних сил або інших небезпечних груп.
  • Документування воєнних злочинів може бути травматичним. Якщо ви відчуваєте, що це впливає на ваш психологічний стан, зверніться за допомогою до психолога.

Куди передавати зібрані матеріали

Зібрані матеріали можна передавати до наступних інстанцій:

  • Правоохоронні органи України:
    • СБУ: займається розслідуванням злочинів проти національної безпеки.
    • Національна поліція України: розслідує кримінальні правопорушення.
    • Генеральна прокуратура України/Офіс Генерального прокурора: координує діяльність правоохоронних органів та здійснює процесуальне керівництво.
    • Звертайтеся до місцевих відділень або використовуйте гарячі лінії/електронні форми.
  • Міжнародний кримінальний суд в Гаазі: МКС розслідує геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини. Україна не є стороною Римського статуту, але визнала юрисдикцію МКС щодо злочинів, скоєних на її території. Ви можете надати інформацію через відповідні канали МКС, які часто відкриті для громадськості.
  • Українські та міжнародні правозахисні організації:
    • Українські НУО: Наприклад, Харківська правозахисна група, Центр прав людини ZMINA, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Truth Hounds.
    • Міжнародні НУО: Amnesty International, Human Rights Watch, Bellingcat та інші.
  • Офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: збирає інформацію про порушення прав людини та воєнні злочини.

Роль громадян у притягненні злочинців до відповідальності

Роль громадян у притягненні злочинців до відповідальності є надзвичайно важливою і багатогранною:

  • Часто громадяни є першими і єдиними свідками злочинів. Їхні свідчення та зібрані ними докази (фото, відео) можуть стати ключовими для початку розслідування.
  • Навіть без спеціальної підготовки, громадяни можуть фіксувати події, руйнування, збирати свідчення та передавати їх відповідним органам. Це є фундаментом для подальшого розслідування.
  • Громадяни можуть чинити тиск на уряд, міжнародні організації та світову спільноту, вимагаючи розслідування злочинів та притягнення винних до відповідальності. Це можна робити через публічні акції, петиції, звернення до ЗМІ та соціальні мережі.
  • Інформування суспільства про скоєні злочини допомагає формувати громадську думку та привертати увагу до проблеми.
  • Громадяни можуть надавати підтримку постраждалим, допомагати їм знайти юридичну та психологічну допомогу, а також збирати їхні свідчення.
  • Громадяни можуть об’єднуватися у громадські ініціативи та волонтерські групи для збору, аналізу та передачі інформації про воєнні злочини.

Фактично, кожен, хто стає свідком воєнних злочинів, має моральний обов’язок зафіксувати їх і передати інформацію, сприяючи таким чином встановленню справедливості.