Олександр, 49-річний мешканець Кривого Рогу, який має позивний «Санич», тридцять років працював на шахті машиністом електровозу. Наразі він служить у 113-й окремій бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ та щодня доставляє побратимів на лінію фронту.

Шахтарська праця і фронтові будні

Після навчання у гірничому училищі та служби у війську в Полтаві Олександр повернувся до гірничої справи. У лютому 2025 року він отримав повістку та почав військову службу у 3-му батальйоні 113-ї бригади. Спочатку він займався розвідкою за допомогою дрону «Мавік», проте через погіршення зору перейшов на посаду водія роти «РУБАК».

Робота на фронті

  • Доставка побратимів та вантажів на позиції;
  • Перевезення зброї, боєприпасів та провіанту;
  • Протистояння ворожим FPV-дронам, які неодноразово пошкоджували його транспортні засоби;
  • Захист підрозділу під час переміщень у зоні бойових дій.

За словами військового, його цивільний досвід керування технікою допомагає, але на фронті доводиться швидко адаптуватись до нових умов. Побратими називають його «ангелом-охоронцем» та висловлюють довіру до його дій.

Мотивація та підтримка

«Вдома нас чекають діти, дружини, батьки. Це тримає. А також непохитна віра у правоту нашої справи», – зазначає Олександр. Він додає, що як шахтарі знають ціну світла і тепла, так і вони готові вистояти у боротьбі за Україну.