У вересні 2022 року загинув дніпровець Олексій Нікулін, який із 2014 року добровільно захищав Україну від окупантів. Сьогодні біля гімназії № 124 у Дніпрі, де навчався Герой, близькі та вчителі зібралися, щоб вшанувати його пам’ять.

Життя і подвиг Олексія Нікуліна

З початку антитерористичної операції Олексій добровольцем пішов на фронт. У травні 2015 року він отримав поранення і повернувся до рідного села Таромське. Однак з початком повномасштабного вторгнення знову став на захист України і загинув у вересні 2022 року.

Спогади матері

Мати Героя, Любов Нікуліна, розповідає, що син мав велике серце і гостре почуття справедливості. Олексій не міг залишатися осторонь, коли ворог наступав на українську землю. Під час служби на блокпості разом із побратимом Костянтином Бушем він зазнав вибуху замінованої машини, що забрав життя товариша і завдало йому тяжких поранень.

Любов Нікуліна зазначає, що Олексій усе життя відчував відповідальність і навіть ночами прокидався від спогадів про трагедію, звинувачуючи себе в загибелі побратима. Для матері він залишиться не лише воїном, а й доброю, працьовитою людиною, що любила рідну країну та близьких.

Вшанування пам’яті у гімназії

Олена Чорноморець, вчителька географії та заступник директора з виховної роботи гімназії № 124, згадує Олексія як спокійного, стриманого хлопця з блакитними очима, який був товариським і відповідальним учнем. Вона підкреслює, що пам’ять про нього залишиться у серцях педагогів і учнів.

Раніше у Дніпрі на фасаді гімназії встановили меморіальну дошку на честь Олексія Нікуліна як знак вшанування його подвигу та пам’яті.