Лейтенант Роман Валерійович — командир підрозділу 108-ї Кодацької бригади територіальної оборони ЗСУ, знаний серед побратимів під позивним “Механік”. Він розпочав військову службу не з амбіцій, а через відчуття обов’язку перед країною.

До початку повномасштабного вторгнення Роман працював інженером-технологом та ремонтував автомобілі. Попри проблеми із зором, через які мав “білий квиток”, його кілька разів намагалися мобілізувати, але повістки довго залишалися без реакції. Водночас випадок на дорозі під час поїздки за сигаретами змінив усе — Роман отримав розпорядження приєднатися до ТрО.

Військовий шлях і командування

  • Починав служити водієм, не планував займати командні посади
  • З часом став командиром відділення, потім взводу
  • Через відсутність ротного очолив роту

Важливим викликом для підрозділу стали бої у районах Халандів та Дорожнянки. Рота Романа фактично виконувала завдання батальйону, тримаючи розтягнуту лінію фронту під постійними атаками FPV-дронів. Для захисту часто використовували землю та піддони для укриття.

Найважливіше — побратими та виживання

Воїн підкреслює, що найбільша цінність для нього — це люди, з якими він служить. У складних ситуаціях вони рятували один одного, виконували найскладніші завдання та зберігали позиції навіть під обстрілами.

Зміни у житті під час війни

Особисте життя Романа зазнало кардинальних змін: від планів на власний дім до руйнування стосунків. Мирні мрії відійшли на другий план, нині він зосереджений на збереженні життя побратимів і виконанні бойових завдань.

Фото: 108 Кодацька бригада територіальної оборони ЗСУ.