Перебуваючи на Покровському напрямку, Микола зазнав серйозного поранення, що призвело до ампутації ноги. Під час чекання на допомогу під деревом, зі зламаною ногою, він думав лише про своїх дітей. Одночасно, за сотні кілометрів від нього, його малий син уві сні волав по батьку.
Зараз Микола проходить реабілітацію. Він знову разом із сім’єю та намагається цінувати кожну хвилину, проведену разом. Його історія – це розповідь про силу духу, любов до життя та нескінченну відданість сім’ї.