У 1920-30-х роках у Дніпрі, на території сучасних проспектів Івана Мазепи та Сергія Нігояна, радянська влада планувала створити новий робітничий район. Цей район був задуманий як показовий соціалістичний простір — сучасний та впорядкований, на відміну від старих заводських околиць Катеринослава.

Планування та забудова

Поблизу заводу імені Петровського розпочалась активна забудова нового проспекту Петровського. Район мало стати символом “нового життя” для робітничого класу Дніпра. На цій території також розміщувалась Брянська колонія, житловий квартал для інженерів та управлінців заводу. Більшість будинків тут були спроєктовані за принципом “міста-саду”: з широкими вулицями, палісадниками, школою та лікарнею.

Відомі об’єкти та легенди

Однією з найвідоміших будівель стала Будинок інженерів, навколо якого збереглася міська легенда про загадкове зникнення інженера, який нібито працював над новим двигуном. За переказами, чоловік зник разом з грошима та важливими кресленнями, а мешканці ще довго повідомляли про дивні звуки у призабутій вежі будинку.

Історичне значення району

Сьогодні ця частина міста демонструє кілька історичних пластів — від старої Чечелівки, радянської забудови до індустріальної спадщини. Відображення соціалістичних та промислових амбіцій минулого відіграє важливу роль у формуванні міського середовища Дніпра та його ідентичності.

Читайте також: як Дніпропетровськ став Дніпром та про сучасні дискусії навколо історії міста.