Безгрошів'я, страх та розруха: як пережили друге літо Великої війни морські курорти України

Безгрошів'я, страх, розруха та постійний пресинг з боку окупантів – саме так можна охарактеризувати друге літо повномасштабного вторгнення для захоплених міст та сіл на березі Азовського та Чорного морів на території України. Якщо влітку 2022 року росіяни ще розповідали казки про перспективи сезону тим, хто перейшов на їхній бік або не зміг виїхати, а більше – для картинки пропагандистських ЗМІ росії, то цього року навіть на це їхньої фантазії не вистачило. Та й навіщо, якщо більшість туристичних об'єктів вони нахабно вкрали чи пограбували, а частину перетворили на свої бази, шпиталі та в'язниці. А унікальні природоохоронні території використовують як полігони або, ще гірше, полюють там заради забави на диких тварин.

На жаль, і узбережжя Чорного моря, яке знаходиться під контролем України, теж майже не побачило відпочиваючих. Адже питання безпеки тут, як і раніше, стоїть дуже гостро як через заміноване море, так і через постійну загрозу нальоту ворожих безпілотників або ракетних ударів. Таким чином, райські куточки природи, де до Великої війни вирувало життя, перетворилися на безлюдні, депресивні населені пункти, на які без сліз дивитись неможливо.

Азовське море: замість відпочиваючих – військові та поранені окупанти

Бердянськ – широко відомий в Україні та за її межами кліматичний та грязьовий курорт державного значення, де ще два роки тому відпочивали сотні тисяч українців за сезон. Сюди автомобільним транспортом в основному їхали жителі прилеглих до Запорізької, Дніпропетровської, Харківської, Кіровоградської, Полтавської областей. Багато було киян, а також жителів Західної України, які добиралися потягами. Як би не боляче було про це говорити, але зараз від міста залишилася лише тінь. Пляжі заросли бур'янами, їх ніхто місяцями не прибирає, через що колись золотий пісок усіяний пакетами, битими пляшками та іншим сміттям. З кафе, що працюють, залишилися одиниці. Інші або забиті дошками, або пристосовані окупантами під свої потреби.

Минулого року росіяни робили спроби реанімувати захоплений аквапарк – один із найбільших в Україні. Але не склалося. Туристів не було, а самі бердянці «ентузіазм» загарбників проігнорували. Були такі потуги і у 2023 році. І це за дефіциту води, пов'язаної з руйнуванням греблі Каховської ГЕС, яку росіяни підірвали у червні. Крім того, у місті є проблеми з електропостачанням, пов'язані регулярною «бавовною», яку рашистам та їхнім поплічникам протягом усього літа організовували ЗСУ. Наші захисники методично підривали ворожі штаби з генералами, склади боєприпасів та місця дислокації військової техніки. Не додавали оптимізму і російські вертольоти, що дуже низько літають над кромкою води і розлякують рідкісних городян, які ризикнули провести день на морі.

На жаль, у сусідніх з Бердянськом курортних селищах, які до окупації теж мали хороший попит серед відпочиваючих, ситуація ще гірша. Так, Новопетрівка - невеликий населений пункт на березі Азовського моря в 15 км від Бердянська, яка була відома як оаза тихого сімейного відпочинку, перетворилася на військову базу армії росії. Тут зараз дуже багато російських військових, а поряд з будинками людей стоїть техніка та засоби ППО ворога.

Така ж доля спіткала і прекрасне курортне містечко Приморськ. Влітку 2023 року в оздоровчих закладах, розташованих на узбережжі, влаштувався особовий склад ворога. У багатоповерхових будинках було розселено співробітників ФСБ. В іншій частині міста, неподалік приватного сектора, окупанти зберігають бойову техніку. Щоб місцеві жителі не виходили до моря, окупанти навмисно влаштовували «авіашоу»: запускали з гелікоптерів над головами людей теплові пастки та кружляли на наднизькій висоті.

Аналогічна ситуація і в курортних селищах, які розташовані неподалік Приморська. Приморський Посад та сусідню з ним Новокостянтинівку (Тубал) окупаційна «влада» ще на початку літа закрила для в'їзду — там ворог облаштував свої військові бази. Для місцевих жителів залишили відкритими пляжі в селах Строганівка, Степанівка Перша та Ботієво.

Кирилівка – тільки медузи та окупанти

Кирилівці окупанти обіцяли процвітання і благодать, а натомість всього за два роки перетворили процвітаюче курортне селище в декорації до фільмів про апокаліпсис. Вони «приватизували» практично всі бази відпочинку, готелі, дитячі табори та санаторії, оголосивши їх безхазяйними та попередньо розграбувавши. Відео, які місцеві жителі постили у сезон у соцмережах, свідчать про те, що головними «відпочиваючими» на порослих бур'янами та вкритих трупами медуз (шкода, не окупантів – ред.) пляжах були… бродячі собаки. На жаль, ця проблема актуальна зараз для багатьох окупованих населених пунктів, з яких тікали люди.

Центр Кирилівки начебто вимер – з щонайменше сотні кафе та магазинів працюють одиниці. Аквапарк вигорів на сонці і зараз нагадує декорації до дешевого американського фільму про вампірів. Особливо дістається острову Бірючий – продовженню Федотової коси у західній частині Азовського моря, що є частиною Азово-Сиваського національного природного парку. До російського вторгнення у 2022 році місцеві єгері налічували на Бірючому 2500 ланів, понад 1000 благородних оленів, понад 130 туркменських куланів. Полювання на них було заборонено. Але вже відомо кілька випадків, коли кадировці заради забави розстрілювали безневинних тварин, а тіла вивозили КамАЗами.

Курорти Донецької області

На азовських курортах Донецької області – Урзуфі, Юріївці та Білосарайській косі – туристи у 2023 році були. З-поміж тих, хто залишився в Маріуполі, а також жителі Донецька, Горлівки, Макіївки та інших населених пунктів так званих «Л/ДНР», яким раніше була доступна лише вузька смужка узбережжя з селищами Седово та Новоазовськ.

За відеороликами, які викладали в ютуб тамтешні блогери, видно, що в Урзуфі працювали деякі кафе, магазини, ринок, а на пляжах принаймні в центрі селища купалися та зазмагали курортники. Гостьові будинки, санаторії та бази відпочинку переважно закриті або заселені російськими військовими, від яких місцеві жителі дуже страждають. Так, у серпні кадировці влаштували перестрілку з місцевою військовою комендатурою, внаслідок якої було вбито 7 урзуфців, у тому числі й дітей.

Окуповане Чорне море

На жаль, під контролем ворога вже другий рік перебувають і деякі великі чорноморські курорти України, зокрема Скадовськ, Залізний Порт, Лазурне, Приморське та інші. Там на пляжі бояться показуватись навіть нечисленні місцеві жителі, які залишаються в окупації. По-перше, військові росії буквально на кожному кроці. Вони зайняли готелі, санаторії, дитячі оздоровниці. А там, де багато ворогів, там часто буває «бавовна», як сталося цього літа з готелем «Позитив», у якому нібито часто ночував колаборант Володимир Сальдо. Сам він залишився живим, проте отримав контузію.

Як пройшов курортний сезон на підконтрольній Україні території

Все узбережжя Одеської та Миколаївської областей, окрім частини Кінбурнської коси, знаходиться під контролем України. Але, на жаль, про відновлення там курортної діяльності теж говорити не доводиться, оскільки, як і раніше, дуже гостро стоїть питання безпеки. Пляжі, крім кількох в Одесі, і то лише у серпні, як і раніше, офіційно закриті для купання через небезпеку підірватись на морських мінах. Крім того, через підрив окупантами у червні Каховської ГЕС додалася проблема якості води. Лише дивом Україні вдалося уникнути епідемії холери та інших хвороб, пов'язаних із цією страшнішою в історії людства рукотворною катастрофою та нелюдським військовим злочином.

Тож, якщо де курортний сезон і був, хай і з натяжкою, то в самій Одесі. Незважаючи на те, що купання в морі у місті було заборонено до 12 серпня, в обласному центрі все літо працювали готелі, пляжні комплекси з басейнами, кафе, ресторани, розважальні заклади, проводились екскурсії. Неодноразово Одеса потрапляла у скандали через надто веселе проведення відпочиваючими та самими одеситами під час війни.

І це, незважаючи на те, що цього літа і сама Одеса, і область практично щоночі стають цілями атак російських безпілотників і ракет. В Одесі дуже постраждав центр міста, портова інфраструктура, зруйнований готель-недобуд, який знаходиться навпроти Потьомкінських сходів. Нехай місцеві жителі і вважали його ганьбою сучасної міської архітектури, проте готель був своєрідним символом міста. Без фото на його тлі додому не повертався жоден турист.

Дуже сильно зараз дістається Ізмаїльському району. У зоні постійно небезпеки багатостраждальна Затока. Постраждала інфраструктура курортного  села Приморське та «української Венеції» — містечка Вилкове у дельті Дунаю, який, окрім того, що сам собою привабливий туристичний об'єкт, є базою для подорожей на вже легендарний острів Зміїний, який росіяни після звільнення не дають спокою.

Як бачимо, ситуація на морських курортах України влітку-2023 була більш ніж плачевною. Місцеві мешканці залишилися без свого головного доходу – відпочиваючих. Крім того, щодня наражаються на смертельну небезпеку. Виживають зараз лише завдяки гуманітарній допомозі та надіям, що вже зовсім скоро вся Україна стане вільною, і до їхніх благодатних країв повернеться мир, достаток та спокій.