Бо це ж Дніпро: під час війни у місті відкривають бізнес та рятують пітона

Відомий бізнесмен та письменник з Дніпра Дмитро Томчук у соціальній мережі розповів історію, яка яскраво характеризує Дніпро. Каже, про ситуацію дізнався від знайомих:

Передають з Дніпра. Одні там бізнесмени підібрали на вулиці пітона. Дівчинка, три рочки, півтора метри. Без проблем душить невеличких розмірів собаку. Коли здорова. Але пітон був на холоді більше тижня, та вже впадав у сплячку, з котрої вони потім тупо не виходять. Його викинули хазяїва, які евакуювалися. Бо з пітоном ніззя. Начебто просвітлена Європа, а з пітоном не пускають. Середньовіччя якесь. І от її забрали, та розташували у своєму магазині, у величезному такому акваріумі. И вона там відігрілася, передумала подихати, нажерлася пацюків та зараз спить. Її навіть дають погладити дітям. Син мого співробітника погладив, та наразі це найвеличніше його враження від цієї війни. Начебто проста історія, якщо б не одне "але".

У місті не просто рятують тварин. Магазин, де живе пітон, почав працювати три ДНІ тому.

Не тижні, дні. Тобто коли всі намагалися валити з Дніпра чи принаймні запхати до авта хоча б п'ять метрів викладки полиці супермаркету, пофіг з яким товаром. Тобто люди беруть і починають бізнес, коли всі тільки й роблять, що зачиняють бізнес та шукають кінці щоб зробити документи за якими випустять за кордон. Та викидають пітонів, в усіх сенсах. Магазин відкрився та без жодних проблем торгує молочкою, пирогами, кондитеркою, варениками та тіпа такого. Там є кав'ярня на декілька столиків. Його величезні вітрини, доречі, не заклеєні скотчем, виходять на розташований прямо поряд стратегічний об'єкт міст через Дніпро, про який казали ще 26-го лютого, що він приречений стопудова та прямо зараз злетить у повітря. Міст не злітає, вітрини ніхто навіть не забиває фанерою, хоча розташована поряд ЄВА - заколотила, та виглядає дивно, бо одна така. Та ще цікавіше - за столиками, які стоять в магазині з пітоном просто біля цих вітрин з дивовижним краєвидом на Дніпро, повно людей. Там годують дітей, п'ють каву та зустрічаються у справах. У магазині багато покупців. Бізнес йде! Тобто - відкриття та робота бізнесу можливі всупереч тому, що багатьом здається, що неможливим стало навіть саме життя.

Бізнесмен вважає: найкраще, що може зробити бізнес під час війни - працювати та залишити все на своїх місцях:

Знову я згадую слова знайомого авторитета з 90-х: "Не бійся, а то злякаєшся".
Я, навіть, не здивований. Бо це ж Дніпро. Тут завжди так.