Чорні археологи: Дніпропетровській області руйнують курганний могильник у пошуках скарбів
У Дніпровській області помітили варварські розкопки старовинного кургану, який отримав назву «Могила Придорожня». Про це розповіла завідувачка Любимівського клубу-філії Солонянського центру культури та дозвілля Тетяна Латай, – передає «Наше Місто».
У Солонянському районі чорні археологи розкопують курганний могильник – пам’ятку архітектури «Могила Придорожня». Краєзнавиця Тетяна Латай розповідає, що раніше, 6 січня, вона завітала на це місце у пошуках курганів та менгірів. І вже тоді жінка побачила сліди роботи техніки. Судячи з усього, чорні археологи вирішили продовжити шукати скарби. Тож Тетяна повідомила про чергові розкопки могильника.
«Стародавній курган «Могила Придорожня» з охоронним №5189 біля Солоного розкопують із застосуванням важкої техніки. Зрозуміло, якісь роботи на ньому проводити заборонено. Можна припустити, що ці роботи в пошуку скарбів проводять “чорні археологи”», – повідомляється у дописі Тетяни.
Невідмінну від минулого разу виявлення слідів розкопок, зараз погода була сухою, тож на місце можна викликати поліцію для фіксації руйнування пам’ятки археології місцевого значення.
Загалом Дніпропетровщина – рекордсмен в Україні за кількістю історичних та археологічних пам’яток. В області розташовано понад 14 тисяч, у тому числі – близько 7 тисяч стародавніх курганів, могильників скіфської, сарматської та інших стародавніх епох. Але на жаль, більшість із них або розорані під городи, або розграбовані.
«Цей процес розграбування відбувається десятиліттями, і, незважаючи на масу законів, що захищають археологічні пам’ятки, ніхто його не може або не хоче зупинити», – ділиться краєзнавиця.
За даними «Пам’яток історії та культури Солонянського району», курганний могильник «Могила Придорожня» виявлений у 1982 році археологинею Людмилою Чуриловою з Дніпропетровського історичного музею ім. Д. І. Яворницького. У складі могильника – сім курганів, що розташовані ланцюжком завширшки 1 км, на невеликій відстані один від одного.
Під час останнього обстеження археологів найбільший насип становив 4 метри у висоту та 70 – у ширину.
За матеріалами Наше Місто.