Душа обязана трудиться: 100 лет исполнилось учительнице, которая воспитала целые поколения днепрян (ФОТО)

Сегодня исполняется 100 лет со дня рождения Розалии Михайловны Ермоловой. Учительницы с большой буквы, которая воспитала несколько поколений благодарных днепрян.

Об этом сообщает "Горсовет".

Розалия Михайловна выросла в многодетной семье: у нее было еще три сестры. Отца в 1938 году арестовали и, как потом выяснилось, расстреляли. Но это несчастье не сломило, а, скорее, закалило ее характер. Поступить в вуз с клеймом "дочь врага народа", как вы понимаете, было сложно. Но ей это удалось. Она закончила Николаевский педагогический институт заочно. Вместе с сестрой Яниной они приехали в тогда еще Днепропетровск, чтобы сеять разумное, доброе, вечное. Розалия Михайловна преподавала русский язык и литературу. Янина Михайловна - математику. 

На фото слева направо: сестры Янина, Розалия, Михайлина, Юзефа.

Строгая и искренняя. Очень много знала, читала и привила эту любовь своим ученикам. Никогда не рассказывала про свою личную жизнь и про тяготы, которые ей пришлось пережить. Наоборот, была оптимисткой по жизни, любила шутить. Такой вспоминают Розалию Михайловну ее ученики. И, конечно же, благодарны за уроки литературы, которые были, на самом деле, уроками жизни. Кстати, Розалия Михайловна занималась любимым делом до 80 лет. Все в той же 16-ой СШ преподавала русский язык и литературу.

Может, в этом секрет ее долголетия? При чем - активного долголетия! У Розалии Михайловны светлый ум и прекрасная память. Она сама передвигается по дому, хотя уже без помощи не можеть выйти на улицу. И слышит плоховато. Но на помщь двум сестрам, которые живут вместе, всегда приходят ученики. И социальные службы города не оставляют без внимания.

Постоянство, трудолюбие, честность и оптимизм - может, в этом и есть ее секрет?

Вот что вспоминают о юбилярше ее ученики:

Я помню ее такой.

Почему-то всплывает картина раннего утра в школе. Мы еще не проснулись, а она врывается в класс, как свежий ветер. Подтянутая, бодрая, с иголочки одетая. И начинается... Через пять минут все уже вовлечены в интересную умственно-психологическую игру: "Почему Онегин не замечал Татьяну прежде, а теперь вот написал такое письмо? Почему она ему отказала, если любила его без памяти?" И так было всегда! Разбор характеров, цитаты из книги. Говоря современным языком: моделирование и препарация жизненных ситуаций. Это все то, что сейчас называют критическим мышлением: прочти, проанализируй, аргументируй. И через книги она учила нас жизни: не предавать, иметь достоинство, трудиться!

О! Это была ее любимая фраза: "Душа обязана трудиться! И день и ночь, и день и ночь!, - написала ученица Розалии Михайловны журналист Татьяна Валигурская (Бурдейная).

Слово про Вчителя. 

Я вперше за півсотні років пишу твір. І розумію, що досі пам'ятаю, як скласти план, як добрати епіграф і цитати. Цьому навчила мене Розалія Михайлівна Єрмолова. Всі найкращі спогади про школу пов'язані саме з її уроками, на яких ми вчилися  не тільки писати без помилок, а і любити Батьківщину, вірити в свої сили, бути чесними і щирими. На одному з уроків Розалія Михайлівна,  розповідаючи про поему Твардовського, сказала: "Війна це перш за все важка праця". Я запам'ятала цю фразу на все життя, навіть не думаючи про те, що колись мені доведеться на собі перевірити точність цієї думки. Але не тільки це зробило Розалію Михайлівну найособливішим вчителем для мене. Мудрість, сила, талант педагога поєднуються в цій чарівній жінці, про яку зараз сказали б, що вона "ікона стилю". І досі щоденно виконуючи свою роботу, запитую себе,  чи не буде мені соромно перед моїм Вчителем. Це вже як формула крові - назавжди", - написала известный волонтер Ирина Баданова (Романенко), которая работает экспертом в МОУ, в отделе поиска и освобождения пленных.

Моїй любій Вчительці з нагоди сторіччя.

    Мені та всім моїм однокласникам дуже пощастило на початку життєвого шляху зустріти таку чудову людину та Вчителя з великої літери, як Розалія Михайлівна Єрмолова. Вона була нашим класним керівником та викладала російську мову та літературу. 
     Найбільш запам'яталося, те що у відносинах з учнями Розалія Михайлівна завжди вміла поєднувати строгість та високу вимогливість з людяністю, добротою і справедливістю. Вона була для нас еталоном чесності і порядності. І це не просто високі слова. Діти тонко відчувають фальш і несправедливість. А мы завжди бачили, що відмітки і вимоги вчителя обґрунтовані. Так, ми часом пустували і не завжди виконували уроки, але наша вчителька виховувала нас з батьківського любовью. І ми знали: якщо "двійка", так то за діло, а на "відмінно" треба ой як попрацювати. Відмінно - це бездоганно до останньої коми. Подарунок вчителю - це добра справа, квіти або книга - по особливому випадку, і ніяк інакше.
     Навіть у сильному колективі середньої школи N16 Розалія Михайлівна вважалась одним з найкращих педагогів. Вона вміла не тільки пояснити нам правила граматики, але й показати красу мови, навчити висловлювати свої думки та відчуття грамотно та чітко, розкривати повно та послідовно будь-яку необхідну тему. І це стало дуже у нагоді у подальшому житті. 
    Художня література в її викладі - це підручник життя. Розглядая характери та вчинки літературних героїв ми вчилися добру, чесності, порядності, людяності. Який ще шкільний предмет дає змогу вчителю розповісти дітям о найважливіших речах, таких як, наприклад, любов у всіх її проявах, починаючи від романтичного кохання, що так хвилює юні душі, до любові до своєї країни і до її народу. 
     Її уроки ми пронесли крізь усе життя. Ці поняття та слова "активна життєва позиція" завдяки Розалії Михайлівні є для нас не порожнім звуком. Саме тому і закінчивши школу через багато років ми знов і знов з любов'ю, повагою та вдячністю повертаємось до своєї Вчительки, як була і є для нас прикладом у всьому: порядності, людяності, відношенню до життя, і навіть у довголітті. Тому що саме така людина з такою чистою душею, що випромінює світло і добро живе довго і красиво. 
     Я пишу ми з чистим сумлінням, тому що знаю, мене підтримає весь наш клас і багато інших поколінь учнів Розалії Михайлівни серед яких є і багато відомих у нашому місті і за його межами фахівців, і багато просто звичайних людей.
     Від усього нашого классу і від себе особисто хочу ще раз подякувати Розалії Михайлівні та побажати міцного здоров'я та добробуту, і нехай попереду буде ще багато днів народження", - написала Ольга Денисюк (Журавлева).

Согласитесь, такие искренние слова нельзя придумать, они могут литься только из благодарного сердца.

Многая лета вам, Розалия Михайловна!