"Головне було бути корисною": історія військової з ТрО Дніпра
У мирному житті Світлана працювала у сфері військово-патріотичного виховання. Також у жінки було хобі – байкерство. Але у серпні 2023 року Світлана долучилася до 108 бригади ТрО Дніпра. Тепер вона забезпечує бійців усім необхідним військовим спорядженням, – повідомляє про Новини Дніпра «Наше Місто».
До початку служби у 108 бригаді ТрО Світлана працювала директором Дніпропетровського центру військово-патріотичного виховання, відпочинку та туризму. Вона розповідає, що у центрі вони навчали молодь військовій підготовці.
«Тобто ми навчали військової підготовки молодь: базові навички з тактичної медицини, тактики, вогневої підготовки, життя в польових умовах. Також як розвести багаття, приготувати собі їжу, поставити намет», – ділиться жінка з журналістами Суспільного.
Світлана також входила до складу скаутської організації – брала участь у вишкільних таборах в Криму й Карпатах. Від початку 2018 року доєдналася до громадської організації «Гідність нації» та стала заступником Дніпропетровського осередку. Світлана говорить, що її головною метою було виховати патріотичну налаштовану молодь.
«Для мене війна почалась не в 2022 році, вона почалась в 2014-му. На той час я не могла долучитись, тому що в мене була дитина, маленька дуже, я не могла її просто залишити. З 2018 року я почала активно займатися і волонтерською діяльністю. Долучилася до резервного батальйону. У вихідні у нас були вишколи, для того, щоб відточити якісь навички», – розповідає військовослужбовиця.
Вже влітку минулого року жінка вирішила пройти «учебку». Вона каже, що мала універсальні бойові навички, вміла трохи поводитися зі зброєю. Тому після такого навчання Світлана приєдналася до бригади територіальної оборони.
«Мені було все одно ким сюди прийти, головне, щоб я була максимально корисна. Те, чим я займаюся в речовій службі, я вважаю, що це корисно. І волонтерська діяльність нікуди не поділась», – зауважує військова.
Наразі жінка виконує обов’язки начальниці речової служби. Вона забезпечує батальйон усім необхідним: засобами індивідуального захисту, військовою формою, транспортними сумками, бойовими рюкзаками тощо.
У якості позивного Світлана обрала собі назву отруйної змії – «Гюрза». Такий вибір був не випадковий: у байкерському минулому жінка мала мотоцикл, на якому була зображена змія.
У жінки є 10-річна донька, з якою вони щодня обмінюються повідомленнями. Донька дуже чекає на повернення мами додому, а поки відправляє їй приємні сюрпризи у посилках.
«Хочу, щоб ми скоріше перемогли. І не просто, щоб все закінчилося і всі повернулися до мирного життя. А щоб Росія розпалася на маленькі шматочки. А ми в майбутньому постарались донести дітям, онукам, правнукам, що воля, цілісність держави – це дуже важливо. Щоб вчили мову, і не забували своє коріння», – ділиться Світлана.