ісІсторія поліцейського з Нікопольщини, який вижив після удару дроном

Після тяжкого поранення, отриманого внаслідок обстрілу ворожими дронами, Андрій Ткаченко, 23-річний поліцейський з Нікопольщини, перебуває на процесі реабілітації. Він каже, що дивом вижив, а тому тепер не має права здаватися, – пише «Наше Місто» з посиланням на прес-службу Поліції Дніпропетровської області.

Вранці 1 березня 2023 року, готуючись до добового чергування, Андрій не міг уявити, що наступний день змінить його життя назавжди. Під час служби на блокпосту у Марганці, разом зі своїм напарником, він почув дзижчання російського дрона. Поліцейський каже, що вони вчасно, миттєво відреагували на перший вибух і терміново рушили до укриття. Однак, недалеко від укриття спрацював другий снаряд.

«Спочатку був вибух неподалік, і ми миттєво кинулися до укриття, але перед нами вибухнув другий снаряд. Я встиг розуміти, що трапилося. Болю практично не відчував, лише шок. Я бачив сильну кровотечу та травмовану кисть руки. І коли я намагався рухати ногами, вони не реагували. Я зрозумів, що без турнікета втрачу кров з руки»,- ділиться чоловік.
Андрія Ткаченка доставили до лікарні. Медики постійно просили його тримати очі відкритими та спілкуватися. Він залишався при свідомості до моменту прибуття до Дніпра, але потім перебував без свідомості протягом двох днів. Пізніше він дізнався, що медики провели кілька операцій на його спині, правій руці та обличчі, відновлюючи зламану щелепу. Руку вдалося зберегти, хоча спочатку були прогнози про можливу ампутацію.

«На щастя, зараз рука майже повністю відновила свої функції, тільки великий палець майже не рухається. Довелося заново вчитися писати», – розповідає Андрій.
 
Так Андрій розпочав довгий та складний процес операцій та процедур для відновлення всіх втрачених функцій. Протягом понад двох місяців він був прикутий до ліжка, навіть не міг самостійно перевернутися через часткову паралізацію тіла.

Після лікування в Києві поліцейському довелося пройти складний шлях реабілітації у чотирьох інших містах. Реабілітаційні фахівці навчили його користуватися візком, рухати колінами та здійснювати перші кроки за допомогою спеціальних підвісів на стелі. Для Андрія найважчим було вертикалізувати тіло та навчитися стояти знову.

«Коли зробив перший крок, відчув радість, що вийшло. Це було в серпні 2023 року, на підвісі. Спеціальний кран та двоє лікарів допомагали мені пересувати ноги», – пригадує поліцейський.
 
Зараз Андрій активно навчається ходити самостійно. Наразі він користується палицею для опори, але сподівається вже скоро обходитися без неї. Він каже, що хоча ще є страх впасти, чоловік поступово, але впевнено йде до своєї мети – повернутися до повноцінного життя, повернутися до рідного Марганця та повернутися до роботи поруч з колегами.

За матеріалами Наше Місто.