Історія ветерана АТО з Дніпропетровщини

Олексій – один з багатьох хоробрих українців, які на власному досвіді відчули жах війни. Він брав участь в обороні Донецького аеропорту, одного з найзапекліших місць боїв у 2014-2015 роках. А зараз він – ветеран. Історію незламного кіборга розповів у своєму телеграм-каналі голова ДніпроОВА Сергій Лисак.

Під час одного з боїв в селищі Тоненьке, Олексій отримав серйозне поранення: уламок снаряда поцілив його в ліву руку, перебивши кістку.

«8 квітня 2014 року я вже був залучений до оборони нашої держави і вже на початку травня ми поїхали у Донецьку область. У селі Тоненьке до нас прилетів цілий пакет градів. Мені відірвало руку вище зап’ястя. Я підхвалив руку, побіг за допомогою, її забинтували, дали знеболювальне. Товариш мене відвіз у лікарню. Я прокинувся, глянув – немає. Ну немає, то й немає», – згадує чоловік.
Він також додає, що ніколи не думав, що може так сильно боліти кінцівка, якої вже немає. Поранення стало важким випробуванням, але Олексій не здався. Він знайшов у собі сили подолати біль та реабілітуватися.

 
«Спочатку дуже важко було, бо були фантомні болі дуже сильні. Але з часом ставало легше, бо мені рекомендували вправи, що робити, щоб ставало легше», – каже Олексій.
Наразі чоловік вправно керує автівкою, інколи допомагаючи собі протезованою рукою. Він каже, що з самого початку розумів, що втрата руки – не кінець життя.

Тож сьогодні Олексій веде активне життя: працює, займається спортом, спілкується з друзями та побратимами. Він щиро радіє кожному дню і з нетерпінням чекає на Перемогу України.

За матеріалами Наше Місто.