Історії людей, які вижили в пеклі: "Ми повернемося у Бахмут лише під українським прапором"

Бахмут – затишне, промислове українське місто – відоме виробництвом ігристого вина та соляними шахтами. До великої війни його населення налічувало трохи більше сімдесяти тисяч людей. Наразі від Бахмута залишилися лише руїни. Його колишні мешканці спостерігали, як із міста поступово йшло життя. Вулиці порожніли, магазини та лікарні закривалися, а обстріли, вибухи, прильоти та руйнування ставали буденними подіями – простою статистикою. Своїми історіями вони поділилися з журналістами «Наше місто».

Ольга Григор’єва – лікар-терапевт. Двадцять п’ять років пропрацювала у Бахмутській міській поліклініці. Через стан здоров’я вийшла на пенсію та спокійно мешкала у власній квартирі, обробляючи невеличкий город біля будинку. Війна наближалася до міста, але люди вірили, Бахмут вистоїть. Згодом з’ясувалося, що ні.

Із власного майна у жінки залишилися декілька фотографій, речей та акордеон. Його подарувала Ользі Григор’євій мати. Він дбайливо зберігає спогади та переживання лікарки. На ньому вона грає гімн України та вірить, що можливо колись Бахмут повстане з попелу, його відбудують та в нього повернеться життя. А поки в пам’яті жінки – пекло: щоденні прильоти, вибухи, пожежі та смерті.

“Бомби літали, практично на очах. Видно було, як прилетіла ракета і ось прямо на завод “Соки – води”. Виникла пожежа, в будинку скло вилетіло”, – розповідає Ольга Григор’єва.
Її разом із сусідкою вивезли з Бахмута волонтери. Вже майже два роки жінки мешкають у шелтері в Дніпрі.

Їхні сусіди – родини з Луганщини та Донеччини. Одна з них – сім’я Кравсун. Молода жінка Анастасія разом із двома синами також залишили рідний Бахмут. Чоловік Насті Віктор загинув у Попасній, захищаючи Україну ще на початку війни.

У мирному житті Настя займалася торгівлею – продавала рибу. Мала приватний будинок та щасливу родину. Налагоджене спокійне життя вмить закінчилося, із власної оселі встигли забрати лише те, що вмістилося в руки.

Подробиці дивіться у сюжеті “Нашого міста”.

За матеріалами Наше Місто.