Кардинальні зміни у системі визначення інвалідності: що пропонує реформа МСЕК

У четвер, 10 жовтня, на зустрічі Міністерства охорони здоров'я з представниками громадських організацій та експертами представили законопроєкт, який може кардинально змінити систему визначення інвалідності в Україні. Основні положення проєкту закону вносять зміни до 27 законів та кодексів України. Детальніше про зміни, які пропонує реформа МСЕК, та чому їх планують запровадити розповість "Дніпро Оперативний". 

Чому виникла необхідність у запровадженні реформи МСЕК?

На повторному розгляді реформи МСЕК, у п'ятницю, 11 жовтня, міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко разом із представниками СБУ звернув особливу увагу на важливість жорсткого та принципового реагування на порушення закону при виявленні оформлення "липових" документів про інвалідність. 

Як зазначили на зустрічі правоохоронці, із початку 2024 року у сфері діяльності МСЕК було викрито 77 осіб причетних до подібних злочинів із неправомірною вигодою. Також виявили 7 злочинний угруповань серед представників комісій. 

Таким чином МОЗ наголосив на необхідності притягнення до відповідальності всіх, хто надає допомогу військовозобов'язаним уникнути мобілізації. Запропонована реформа сприятиме повному контролю у процесах, в ході яких визначається та надається статус - "інвалідність". 

Окрім зазначеного вище, проєкт пропонує не тільки контроль над експертизою, але й її спрощення для людей, які мають обмеження функціонування. 

Які зміни пропонує реформа МСЕК?

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроєкту, у першу чергу пропонується цифровізувати процеси встановлення інвалідності. Повне реформування МСЕК є одним із ключових етапів змін. 

Основні положення законопроєкту про реформу МСЕК пропонують такі зміни:

• проводити експертизу в кластерних та надкластерних лікарнях, де присутні необхідні спеціалісти та приміщення для додаткових обстежень;
• направляти пацієнта на експертизу лише на підставі чітких критеріїв, які мають бути підтверджені через ЕСОЗ (електронна система охорони здоров'я);
• запровадити електронне направлення на проходження експертизи;
• надати право сімейному або лікуючому лікарю направляти пацієнта на експертизу без залучення лікарсько-консультативної комісії;
• враховувати дані, які були внесені під час реабілітації, для ухвалення рішення комісією та визначення потреб пацієнта;
• створити окремий інструментарій оцінки потреб пацієнта;
• змінити порядок фінансування - кошти з  окремої бюджетної програми за проведення кожного оцінювання сплачуватимуть НСЗУ. 

Нині законопроєкт обговорюється, до нього також можуть вносити зміни. 

За матеріалами Дніпро Оперативний.