Кирилівка та Арабатська Стрілка: як виживати турбізнесу на тимчасово окупованих територіях - поради експерта

З перших днів війни в Україні в окупації опинилися всі курорти Азовського моря та чорноморського узбережжя Херсонської області, включно з найпопулярнішими Кирилівкою, Арабатською Стрілкою та Залізним Портом. Лише частина курортних об'єктів у Миколаївській та Одеській областях не зіткнулися з цим жахом, але зазнали масованого ракетного обстрілу, як, наприклад, Затока та Сергіївка на Одещині чи Очаків на Миколаївщині. Експерти дали поради підприємцям, як вести бізнес в окупації, не порушуючи законів України. Про це повідомляє Gorsovet з посиланням на УНН.

На жаль, не всі українці мали змогу чи бажання залишити захоплені окупантами території. Серед них є багато представників туристичного бізнесу. Чи варто вести підприємницьку діяльність на захоплених росіянами територіях чи ні, кожен вирішує самостійно з урахуванням обставин, в яких вони опинилися.

Наприклад, у тій же Кирилівці окупаційна влада продовжує безсоромно "віджимати" комерційні об'єкти та бази відпочинку, і навіть склала список "безгосподарного майна". У ньому, за дивним збігом обставин, виявилися практично всі найкращі бази та готелі курорту, у тому числі "Приморська Галатея", "Техас", "Каліпсо", "Перлина Таврії", "Нью-Васюки" та інші. Деякі власники були змушені під примусом відкрити свої об'єкти на літній сезон, що викликало у частини суспільства бурхливу реакцію та звинувачення у колабораціонізмі.

Керуючий адвокатським бюро Роман Сацик в інтерв'ю НДАП "Кирилівка.Укр" дав низку порад щодо ведення підприємницької діяльності на тимчасово окупованих територіях. Насамперед, він рекомендує перереєструвати бізнес на підконтрольній Україні території, найкраще у Києві. Це допоможе хоч якось захиститись від рейдерських атак і спростить адміністрування бізнес-процесів. Щоправда, для приморського туристичного бізнесу цей варіант підходить не завжди.

Звертаємо увагу, що бізнес з компаніями, не пов'язаними з окупаційною владою та Росією, не є колабораціоністською діяльністю навіть на тимчасово окупованих територіях, - зазначає адвокат.

Для цього необхідно проаналізувати корпоративну структуру свого бізнесу та контрагентів на предмет зв'язку з рф, і виключити з ланцюжка власників/керівників власним бізнесом елементи, пов'язані з Росією. Також настійно рекомендується відмовитись від співпраці з контрагентами, які мають такі елементи у своїй корпоративній структурі. А у разі неможливості подібної відмови – призупинити діяльність. Підприємцям на захоплених Росією територіях необхідно по можливості не взаємодіяти з окупаційною владою:

• не реєструвати бізнес в органах окупаційної влади, не отримувати від неї дозвіл/ліцензії на ведення господарської діяльності;
• не сплачувати “податки” чи інші грошові внески на її користь;
• не надавати їй послуги, не виконувати роботи, не постачати товар;
• не відкривати рахунки в банках, що знаходяться в юрисдикції рф, республіки Білорусі або тимчасової окупаційної влади;
• не передавати окупаційній владі майно (матеріальні ресурси) та документи на нього, не надавати інформацію щодо місцезнаходження цього майна.

Важливо, якщо контроль над майном втрачено (воно “націоналізовано”, захоплено фізично чи юридично, до нього заблоковано доступ), зафіксувати факт втрати контролю у внутрішніх документах підприємства та невідкладно повідомити про це військово-цивільну адміністрацію. Такі дії, наголошує Роман Сацик, захистять власників від кримінальних ризиків, якщо майно використовуватиметься у незаконній господарській діяльності чи збройній агресії. Якщо ж майно пошкоджене або знищене, потрібно якомога детальніше це зафіксувати.

Щодо безпеки персоналу, юристи адвокатського бюро Романа Сацика радять виключити:

• участь працівників у виборах, референдумах, масових заходах (у т.ч. концертах, спортивних змаганнях тощо), які організовує окупаційна влада;
• надання співробітниками на добровільних засадах або за цивільно-правовим договором сервісів та допомоги окупаційній владі (перепис населення, формування списків виборців, агітація до співпраці, надання послуг тощо).

Отже, якщо обставини складаються таким чином, що ви змушені продовжувати ведення бізнесу на окупованих територіях, потрібно бути дуже обережним, щоб ваші дії не кваліфікувалися як господарювання у взаємодії з державою-агресором. Використовуйте поради вище, щоб ваша підприємницька діяльність не підпала під визначення “колабораціоністська”, що є діянням, яке кримінально переслідується.