Мер Дніпра розповів, як у місті плекають любов до України реальними справами (ФОТО, ВІДЕО)

Мер Дніпра розповів, як у Дніпрі плекають патріотизм реальними справами.

Про це повідомляє "Горсовет" з посиланням на пост у Facebook Бориса Філатова.

Делегація мерії Дніпра на чолі з секретарем місьради Олександром Санжарою вирушила до США – на запрошення наших друзів з Чикаго.
Там вони приєднаються до відзначення 30-річчя Незалежності України. Поїхали без мене, адже цей визначний день я хочу провести у Дніпрі — разом з усією територіальною громадою.

Після численних зустрічей і перемовин на іншому континенті, нашому Місту передали кілька сотень унікальних книг, датованих початком минулого століття.
Від рідкісних видань «Кобзаря» Тараса Шевченка та творів Івана Котляревського до маловідомих досі мап. Є також праці знаних громадських діячів, і дехто з них нерозривно пов’язаний з нашим Містом.

Це – видання Степана та Мирона Куропасів, де описане життя українців у США протягом перших кількох десятиліть після еміграції.
Книга Василя Різниченка «Пилип Орлик. (Гетьман-Еміґрант)» (1918 р.).

Перше повне видання казок Бехштейна (1919 р.) під загальною редакцією Івана Труби. Того самого просвітянина, за чиїми проєктами понад сто років тому у Катеринославі було зведено кілька будівель в українському стилі.

І ще багато іншого.

Найближчим часом усе це приїде до нашої Бібліотеки імені Джона Маккейна. Вона – те саме місце у Дніпрі, звідки надалі розповсюджуватиметься українізація. Це – її серце.
Славетний професор Мірко Пилишенко, мій друг, який, на жаль, вже не з нами:(, міг би пишатися, що його колекція, яка лежить в основі фонду Бібліотеки, зростає та продовжує своє життя, - написав Борис Філатов.



Любити свою країну – означає берегти її історію та дбати про спадок попередніх поколінь, які попри потрясіння та випробування закладали фундамент сучасної української держави.
Без прагнення монополізувати патріотизм.
Не жадаючи слави чи хайпу.

Без зайвих слів.
Лише реальними справами.Любити свою країну – означає берегти її історію та дбати про спадок попередніх поколінь, які попри потрясіння та випробування закладали фундамент сучасної української держави.