Мріяв зняти фільм про війну: історія відомого дніпровського актора, який загинув на фронті

Яків Ткаченко – відомий актор з Дніпра. Він залишив яскравий слід у культурному житті України. Його ролі у фільмах «Припутні», «Безславні кріпаки» та «Довбуш» запам’яталися глядачам глибиною емоцій і майстерністю перевтілення. Особливе місце у творчості актора займала стрічка «Довбуш», де він зіграв опришка Івана Сабата. Та попри успіх у акторській справі, Яків мріяв створити власний фільм — чесну, без прикрас історію про війну. Він прагнув показати фронтові будні такими, якими вони є: без романтики, з усією їхньою жорстокістю та болем, щоб через мистецтво донести правду майбутнім поколінням, передає «Наше місто» з посиланням на ДніпроTV.

Дніпровський актор Яків Ткаченко загинув наприкінці грудня 2024 року, виконуючи бойове завдання на Харківському напрямку. У стрічці «Довбуш» він зіграв опришка Івана Сабата, але прем’єру фільму побачив уже з фронтових окопів.

 Ткаченко 20 років присвятив театру і кіно. У мирному житті він працював у Дніпровському драматичному театрі, здобув режисерську освіту й активно знімався у кіно. Та з початком повномасштабної війни актор добровільно вступив до лав 128-ї окремої бригади територіальної оборони «Дике поле». Позивний йому дали очевидний — Артист.

У період активних бойових дій на Донеччині він виконував обов’язки командира взводу. За словами Якова, режисерська освіта й досвід допомагали на фронті — вміння розуміти людей і швидко оцінювати їхні можливості ставали вирішальними в умовах війни.

«Режисер теж керує акторами, керує якимись процесами, це знання психології, знання людей, швидке вивчання людей. Тому що часу нема, щоб людину вивчити, зробити йому якусь характеристику. Я вже з першого погляду знав кому можна покласти якусь задачу війни і сто відсотків виконає, а хтось виконає, але не так», — розповідав він в з інтерв’ю.
 
Ткаченко отримав серйозне поранення після снайперського обстрілу, але, пройшовши реабілітацію, знову повернувся на фронт. У 2023 році він тимчасово звільнився зі служби, щоб доглядати за матір’ю з інвалідністю, але невдовзі знову приєднався до лав ЗСУ, цього разу у складі Третьої окремої штурмової бригади.

Актор мріяв після війни зняти фільм про фронтові реалії без прикрас — показати війну такою, якою вона є: без романтики, з її болем, смертями та брудом.

«Зробити кіно про те, кіно  без прикрас, як воно є, війна. Як воно насправді відбувається, і що це таке. Що там насправді ніякої романтики нема, ніякої краси нема, що це кров, бруд, що це смерть, а смерть це не красиво. Це завжди… Саме про це», — наголошував Ткаченко.
Але на передовій Яків був не артистом, а бійцем, який до останнього боронив рідну землю. Світла пам’ять.

 
19 грудня у Дніпрі, в Театрі драми і комедії, проходила церемонія прощання із загиблим на фронті актором та військовим Яковом Ткаченком. фойє театру зібралося багато людей – рідні Героя, його колеги, друзі, побратими та поцінувачі його таланту.