Народився в Криму, служив в Одесі, жив у Дніпрі, загинув на Луганщині: Павло Гаран, позивний «АДЕССА»

1669457304_55-pibig-info-p-traurnaya-svecha-pinterest-61

Війна триває. Але якщо хтось втомився чи став безтурботним у тилу, нехай згадає тих, хто прямо зараз захищає кожного з нас. Сьогодні історія про воїна, який народився в Криму, служив в Одесі, жив у Дніпрі. А загинув на Луганщині. Павло Гаран: позивний «АДЕССА».

«Це куток пам’яті мого Павла, мого АДЕССИ, мого героя. Це його рюкзак, тепер я з ним ходжу. Це курвиметр, телефон посічений».

Особисті речі Павла Гарана показує його дружина Тетяна. Жінка ледь стримує сльози, переглядаючи одне з останніх відео свого чоловіка.

«Пацани повертаються з ночі, веселі-веселі, а нас тут зустрічають фейєрверками!»

«російські окупанти гатять з мінометів і артилерії так, що земля тремтить», — розповідав Павло Гаран, коли приходив у нетривалу відпустку. Наші захисники втримали позиції.

«Доблесная друга рота, мужньо вистояли під обстрілами дві доби, і мороз 20 градусів!»

2 лютого Павло Гаран потрапив під черговий обстріл, коли виводив групу на Луганщині. Отримав важке поранення.

Тетяна Гаран, дружина захисника України: «Він один турнікет, хлопці йому другий… Вони його звали: «Адесса, Адесса…» Він крикнув: «Адесса 300-й». Артерія. Це якщо на місці є медики, щоб схопити це руками і тримати… Не доїхав до лікарні, стік кров’ю».

Чоловік Олександри Горяної був у групі, яку вів Павло. Вояк вцілів і розповів, як все було.

Олександра Горяна, дружина побратима Павла Гарана: «Він йшов першим, він їх вів, командував, як треба себе поводити в цій ситуації. Він прийняв на себе удар, а вони вціліли».

У Павла був позивний «АДЕССА», бо служив в українському місті, яке називають «перлиною біля моря». А народився захисник у Криму.

Тетяна Гаран, дружина захисника України: «смт Первомайськ. Там у нього матір, дружина перша, дочка 19 років. Але вони не підтримують нас і не захотіли з ним спілкуватися».

У Дніпрі Павло знайшов роботу і нову родину. Одним з перших пішов у тероборону, а потім і на фронт. Мріяв вигнати російського окупанта з України. А ще — відремонтувати дім, згадують сусіди.

Людмила Москалюк, сусідка: «Паша дуже любив грати в шахи, приходив до мого чоловіка. У нього душа така людська».

Віктор Москалюк, сусід: «Він дуже будівельник був добрий, багато чого мене навчив. Хотів дах перекрити, паркан збудувати. Планів було багато в нього. Іноді здається, що Паша поїхав у відрядження і незабаром повернеться».

Після смерті Павла Гарана побратими записали відео, в якому передали «палкі» вітання російським окупантам.

«Ось так передамо полум’яний привіт п…м за Пашку»

І як повідомив дружині загиблого вояк з позивним «Бахмут», — помстилися! Бійці ЗСУ відмінусували ще одну «залізну пташку» російських окупантів.

За матеріалами ДніпроTV.