Новобогородицька фортеця, сосновий ліс і храм: історія житлового масиву Північний у Дніпрі
Житловий масив Північний у Дніпрі – район із залізничною історією та промисловим характером. Тут знаходяться Храм ікони Божої Матері Іверська, сосновий ліс та стародавні вали Новобогородицької фортеці. Його історію вирішили згадати журналісти «Наше місто».
Житловий масив Північний спочатку замислювався як район залізничників. Його розвиток розпочався в 30-х роках минулого сторіччя, і з того часу він поступово розвивався. Багато в чому на це вплинуло будівництво залізничного вузла «Нижньодніпровськ-Вузол».
Спочатку тут були лише двох-трьох поверхові будинки, але після 60-х років збудували вже й перші дев’ятиповерхівки, школи, лікарні, невеликі магазини. Цей мікрорайон промисловий. З одного боку його оточують залізничний вузол та м’ясокомбінат, з іншого – промислова зона, в якій розташовані відомі підприємства Дніпра.
На Північному є пам’ятка архітектури – Храм ікони Божої Матері Іверська, який було відкрито у 1998 році. Храм побудований у візантійському стилі з красивої червоної цегли. У ньому є чимало ікон, написаних майстрами з гори Афон.
Оточує храм сосновий ліс, в якому містяни можуть подихати свіжим повітрям, прогулятися, погодувати білочок та птахів.
Неподалік житлового масиву Північний збереглися вали Новобогородицької фортеці – фортифікаційного укріплення часів пізнього Середньовіччя. На думку деяких дослідників, до побудови фортеці тут знаходилось містечко Стара Самарь. Кілька років тому на офіційному рівні була пропозиція вести відлік існування сучасного Дніпра саме від того поселення. Але цю ідею не було реалізовано.
Так чи інакше, Новобогородицька фортеця тут існувала за століття до офіційного заснування Дніпра-Катеринослава. Була ліквідована за часів російської імператриці Катерини ІІ.
У ретровідео використовуються матеріали Alexander Volok, В. Рязанова, О. Присягіної, А. Костюка, І. Родіонова, В. Піскуна, з груп «Ностальгія за Дніпром», «Історія у фотографіях. Катеринослав-Дніпропетровськ», а також Технічного музею «Машини часу» та з інших відкритих джерел.