Переводити армію слід не «на контракт», а на новітні технології

nova_technika

В умовах агресії з боку Росії наша країна не може собі дозволити зовсім відмовитися від призову. Втім поступове збільшення кількості «контрактників» є безальтернативним, якщо ми хочемо мати ефективне та професійне військо. Питання лише в тому, яким буде його фінансове та ресурсне забезпечення. До таких висновків дійшли учасники чергового засідання ПРОпозиціонери Клубу, під час якого обговорювалися переваги та недоліки контрактної армії.

Оскільки зараз іде війна, обов’язковий призов необхідний. На сьогодні люди, які призиваються, не йдуть служити до операції об’єднаних сил, вони служать поза межами цієї операції. Але це надає можливість оптимізувати запас і резерв, тримати армію в більш боєздатному стані», – наголосив Павло Хазан, учасник бойових дій, депутат Дніпропетровської обласної ради. На його думку, при цьому держава має переглянути програму підготовки солдатів, а також суттєво вдосконалити систему служби в резерві та запасі.

khazan.military

 Павло Хазан, учасник бойових дій, депутат Дніпропетровської обласної ради, фракція ПП “Пропозиція”

Частково цю думку підтримала Юлія Дмитрова, волонтерка, заступниця директора Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради.

Контрактна армія – це єдиний шлях для професійної армії, яка буде якісно ефективно виповнювати поставлені задачі. Але повний перехід на контрактну армію можливий тільки коли буде розгорнута система територіальної оборони та резерву, в рамках якої всі будуть періодично проходити відповідну підготовку. Для цього треба докласти зусиль, щоб кожен громадянин проходив підготовку та хотів її проходити, як в інших країнах, які воюють вже багато років», – сказала пані Дмитрова. Вона підкреслила, що на це піде кілька років. Втім потрібна й відповідна політична воля.

dmytrova5-1024x682

Юлія Дмитрова, волонтерка, заступниця директора Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради

Тезу про ефективність контрактної армії озвучив колишній міський голова Каховки Андрій Дяченко.

Я погоджуюся, що певний перехідний період має бути. Втім ефективною буде виключно контрактна армія. Працюючи мером, я стикнувся з проблемою небажання людей призовного віку йти служити. Вони ухилялися від служби. Найгірше, що для того, аби їх не знайшов військкомат, вони працювали на своїх підприємствах неофіційно. Відповідно, не сплачували податки, зменшуючи дохідну базу як державну, так і громади», – поскаржився пан Дяченко.

dyachenko2

Андрій Дяченко, міський голова Каховки (2015-2020 рр), співзасновник партії “Пропозиція”

 

Вмотивованість війська є однією із запорук його ефективності. Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко розповів про дві концепції розвитку Збройних Сил України. Перша передбачає утримання доволі чисельної армії.

Ми можемо збільшити і до 300 тисяч військових, але при цьому виникає важливе питання: а чи знайдемо кошти на те, щоб забезпечити заробітні плати, озброєння, гідні умови служби і соціальний пакет? Тому на мою думку, ця концепція повинна залишитися в минулому. А звернути увагу слід на другу концепцію, яка зараз все більше набирає популярності в світі. Вона полягає в тому, що держава має частину гідних людей, які готові захищати державу і зі зброєю в руках виконувати бойові завдання. В свою чергу, решта громадян цієї держави сплачує податки і фактично утримує цю армію. Вона може бути меншою, натомість має бути вища заробітна плата, має витрачатися більше коштів на озброєння, закупівлю новітнього озброєння, на військові навчання і на підготовку фахівців», – розповів керівник Центру військово-правових досліджень.

musienko_oleksandr-1024x683

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень


Про фінансування армії говорили й інші спікери дискусії.

За інформацію Генерального штабу, за 2018-2020 рр. зі Збройних Сил України звільнилося понад 77 тисяч контрактників, з них 20 тисяч звільнилися в перші 9 місяців 2020-го року. Для порівняння в 2016 році з армії звільнилися лише 2600 військовослужбовців. Причини можна називати різні, але основні – це все ж таки невиконання соціальних гарантій», – підкреслив ветеран АТО із Чернівців Юрій Головко. Є проблеми з житлом, ненормованим робочим днем, недотриманням графіку відпусток тощо. Всі ці питання вже потребують вирішення. Адже без гідного фінансування Україна не зможе вимагати ефективності ані від контрактної, ані від призовної армії.

golovko

Юрій Головко, ветеран АТО, активіст партії “Пропозиція” (м.Чернівці)


Ще більше про складність ситуації розповіла Юлія Дмитрова.

В нас не виконується функція Міністерства оборони – на 100% забезпечити обороноздатність і забезпечити військові частини, щоб вони не ходили, не «жебракували» по волонтерах та територіальних громадах. Люди йдуть служити, тому що вони хочуть і можуть захищати країну, але умови такі, що люди тікають потім з контракту», – наголосила волонтерка. І це, за її словами, вже не кажучи про необхідність розвивати армію – купувати нову бронетехніку, безпілотні апарати тощо. «Це ненормально на сьомому році війни. В нас немає іншого шляху, якщо ми хочемо, щоб Україна справді була боєздатною. Ми вже воюємо і ми вже маємо захищати себе, тому розвиток високомобільної високотехнологічної військової підготовки має бути тільки за рахунок дуже великого вливання капіталу на розвиток цієї всієї структури», – заявила Юлія Дмитрова.

Цю пропозицію розвив ветеран АТО В’ячеслав Сопільняк. Він згадав кейси Нагорного Карабаху та нещодавніх подій в Ізраїлі.

Там не використовували серйозні людські ресурси. Армія повинна переходити на більш технологічне обладнання, проводити навчання користування безпілотниками (як літальними, так і наземними). Протяжність кордону з Росією – це понад 2000 км. З огляду на те, що відбувається зараз в Білорусі, маємо ще близько 1000 км. Контролювати настільки велику лінію кордону людськими ресурсами – це практично неможливо. Тому гостра необхідність у використанні новітніх технологій», – сказав пан Сопільняк.

sopilnyak

В’ячеслав Сопільняк, ветеран АТО, активіст партії “Пропозиція” (м.Чорноморськ)


Його підтримали інші спікери, наголосивши на необхідності вже нині змінювати підхід до підготовки фахівців.

Навіть на рівні територіальної оборони давайте подивимося, що зараз буде пропонуватися. Зараз буде пропонуватися підготовка піхоти. Тобто, класична схема. Я ставлю запитання: а чи не краще навіть рамках цієї територіальної оборони чи підготовки резерву навчити фахівців з кожної сфери, наприклад, операторів дронів або інших видів озброєння?» – запропонував Олександр Мусієнко. А також додав тезу про те, що паралельно із цими процесами Україна має збільшувати асигнування на військово-промисловий комплекс. «Якщо ми проект «Велике будівництво», хоча-би його частину, повернемо в бік ВПК і будемо розвивати цей сектор, використовуючи технологію подвійного призначення, то ми будемо мати і кращу зброю, і доходи бюджету, і підприємства. Інакше ми оборонний комплекс такими темпами просто можемо втратити», – сказав керівник Центру військово-правових досліджень.

Подписывайтесь на Горсовет в Facebook