Підліток з Дніпра волонтерив у дитячій лікарні, надаючи допомогу та підтримку маленьким пацієнтам

Війна – це жахлива трагедія, яка торкнулася життя кожного українця. Проте в цій жахливій реальності є місце не лише для болю та розпачу, але й для неймовірної сміливості, єднання та щирого бажання допомогти. Серед тих, хто щодня робить свій внесок у нашу спільну перемогу, дуже багато дітей і підлтіків. Наші герої, які, незважаючи на страх і невизначеність, з відкритими серцями йдуть допомагати тим, хто цього потребує. Сьогодні «Наше місто» розповість вам про 16-річного Тимура з Дніпра, який має досвід волонтерства у дитячій лікарні.

Одинадцятикласник міського ліцею № 148 «Планета Щастя» вирішив провести літні канікули 2023, допомагаючи маленьким пацієнтам.

«Мив інструменти після операцій, переносив речі і таке інше. Робив усе, що можна робити, не маючи медичної освіти. Також спілкувався з дітьми, які тривалий час там лікуються. Багато з них з міст України, які знаходяться в окупації. А також з територій, де постійні обстріли. Були й дітки з пораненнями. У них важкий психологічний стан, тому я уникав розмов про війну, намагався розважити. Говорили про захоплення, про футбол, я іноді дивлюся і трохи розбираюся. Також розповідав про Дніпро, про місця, куди можна сходити після одужання», – розповідає Тимур.
Хлопець каже, що волонтерити вирішив за покликом серця.

«Кожен робить те, що може. І коли у мене з’явився вільний час, я подумав, що теж можу бути корисним іншим», – відмітив Тимур.
Він зізнався, що повномасштабна війна дуже змінила його життя.

«Пам’ятаю, як за декілька днів до 24 лютого 2024 року ми з друзями обговорювали цю тему. Тоді всі були впевнені, що у цивілізованому світі це неможливо. На жаль, помилилися. Що стосується особисто мене, то стосунки з батьками стали більш міцнішими. Уважнішим став до друзів і родичів. Ми стали як одна велика сім’я. Підтримуємо один одного, завжди запитуємо «Як ти?», коли Дніпро оговтується від обстрілів», – розповів хлопець.
Наразі Тимур активно готується до вступу у медичний виш. Хоче стати стоматологом. Бажаємо юному волонтеру здійснення цієї чудової мрії і дякуємо йому за велике і щире серце.

Пам’ятайте, що навіть найменша допомога – це неоціненний внесок у нашу спільну перемогу. Відчуття бути корисним дає нам сили йти далі, не здаватися й вірити в краще.

За матеріалами Наше Місто.