Підвищення якості освіти чи шлях в безодню: як у Дніпрі проходить об’єднання вишів

На вищу освіту в Україні чекають радикальні зміни.  Стосовно того, що в нашій країні буде скорочена значна кількість вишів, чутки ходили вже давно. Але після приходу на посаду міністра освіти та науки Оксена Лісового ситуація почала розвиватись дуже стрімко. «Наше місто» спробувало розібратись, що чекає у зв’язку з цим на дніпровські виші.

Вступників стає все менше

За словами заступника міністра науки та освіти Михайла Вінницького,  у 2024 році   буде закрито 70 із 170 державних університетів. МОН зважилось на такий  непопулярний крок, щоб закрити  неефективні підрозділи та об’єднати деякі виші  між собою. А заодно й позбавитися від філіалів. Точний список тих університетів та академій, що підлягають закриттю, поки невідомий. Але ще восени 2023 року стали відомі виші з високим та середнім ступенем ризику. Серед них є чимало дніпровських вишів.

Тож навіщо МОН вирішило об’єднати заклади вищої освіти, зокрема в Дніпрі? Для цього існує чимало об’єктивних причин. За останні 15 років кількість студентів в Україні скоротилася майже вдвічі, тому мережу ЗВО планують зменшити шляхом об’єднання. За словами Оксена Лісового, у 2009 році в Україні діяло 350 вишів, у кожному з яких в середньому здобували освіту по 6 700 студентів. З часом кількість ЗВО зменшилася до 300, а середня кількість студентів становить приблизно 400.  Головні причини зменшення кількості вступників – зниження народжуваності у 2000-х роках та війна.

Реорганізація  не означає деградацію

Тож які переваги має об’єднання вишів для освіти, науки, економіки? За задумом МОН, в результаті об’єднання у закладів вищої освіти  з’являться більші можливості для розвитку науково-освітнього потенціалу, доступ до інвестицій програми Світового банку в навчально-науковому й лабораторному обладнанні. А ще буде можливість сконцентрувати ресурси на підготовці конкурентоздатних фахівців для конкретної галузі.

 – Заклади, які приєднуються до більших ЗВО, зберігають певний ступінь автономності, трансформуючись в окремі інститути чи факультети, – пояснює Оксен Лісовий.  – Наукові школи отримують додаткові можливості для розвитку, “не розчиняючись” у виші, до якого приєднуються.    
При цьому міністр наголошує, що на навчання студентів, які вже вступили у виші, реорганізація не вплине. Всі нововведення стосуватимуться лише майбутніх вступників.

Продовження читайте на сайті Наше Місто.