Рекордне потепління: причини та наслідки, як впливає на Україну?

Пінгвінів стає більше, льодовиків менше, а у нас у квітні цвіте бузок – все це наслідки глобального потепління. Кожен рік – новий рекорд. 2023 перевищив історичний максимум температур. Але за прогнозами 2024 буде ще гарячішим. Українські полярники зі станції Вернадського ексклюзивно для ДніпроTV – про останні новини з Антарктики та як це впливає на Україну.

Шалений бейбі бум пінгвінів спостерігають українські науковці в Антарктиці. Полярники розповідають, станція Академіка Вернадського працює з 1996 року. Втім до 2007 ці птахи не гніздували в цьому районі взагалі.

«Три роки тому їх було біля трьох тисяч, два роки тому їх вже п’ять тисяч і протягом минулого сезону розмноження під час антарктичного літа їх було зафіксовано понад 7 тисяч», – повідомили біологи 29-ї українсько-антарктичної експедиції  Сергій Ярмоленко та Святозар Давиденко.

Тут вони збираються у пари, будуть гнізда, відкладають яйця та вирощують пташенят.

«Це відносно теплолюбний вид пінгвіна, він має цей ділянці зростаючий, скажімо так, репродуктивний успіх, що свідчить про поступове збільшення температури», – зазначають полярники.

Водночас інші представники сімейства морських птахів під загрозою. Імператорським пінгвінам потрібен холод. Середньорічна температура в регіоні збільшилась на два градуси, що пришвидшує відлигу.

«Зими антрактичні стали м’якішими. Тобто, наприклад, за минулу зимівку, найнижча температура сягала всього минус 13. В той час історичні дані, які дістались нам ще від британців, містять цифри минус 30, минус 40»,- відмічають біологи 29-ї українсько-антарктичної експедиції.

Глобально це впливає і на Україну. Через танення льодовиків збільшується кількість прісної води в екосистемі, підвищується парниковий ефект.

«Саме певною мірою і через це в Україні спостерігається аномально жарке літо, посухи. Тому це впливає на сільське господарство, на життя людей як таке».

Не лише на жито, а й на півонії та бузок. Флора України, яка зазвичай зацвітає в середині травня, цьогоріч розпустилась ще у квітні.

«Зима була досить тепла, але сума позитивних температур була досить низькою і тому рослини не активувалися. На початку квітня у нас була велика злива, дощ, який пробудив всю ту природу. В нас півонії квітували звичайно десь з другого – третього травня по 15 травня, а зараз вони вже закінчують квітувати» , – пояснив директор ботанічного саду ДНУ Анатолій Кабар.

Коливання температур це природній та циклічний процес. Втім цьогорічне потепління дивує навіть науковців. Таке бачать вперше.

«За один місяць, за квітень ми пройшли сезон в півтора місяці, тобто зжимається квітування. Я боюся того, щоб не було пізніх заморозків. Це загроза для чого? Це загроза для рослин взагалі», – попереджає Анатолій Кабар.

Підвищення температури спостерігається не одне десятиліття. За цим показником квітень 2024 року сягнув історичного рекорду.

«За тридцять років середньорічна температура у нас виросла на 1 градус, це багато. За рахунок секотного літа, за рахунок теплих зим. Останні роки у нас кожен місяць року, за винятком 2-3 місяців, середньомісячні температури повітря вище норми»,  – зазначив Василь Гринчак – начальник Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології.

Впливає на це і надмірна урбанізація. Окрему роль могла відіграти війна.

«Я думаю не вплине в цілому на клімат, а на стан погоди в даній конкретній місцевості впливає, тільки як саме впливає у нас ще немає достатньої кількості даних щоб можна було порівнювати», – повідомив гідрометеоролог.

Останні 10 років найспекотніші від початку спостережень за кліматом – зазначає Всесвітня метеорологічна організація. 2023-й рік встановив абсолютний рекорд. Тоді середня температура була на 1,45 градуси вищою, ніж у доіндустріальну епоху. Світ як ніколи близький до позначки в 1,5 градуса – саме на ній планувалося зупинити глобальне потепління згідно з Паризькою угодою 2015 року.

«Останніми роками темпи росту температури повітря більші, ніж очікували, шоб уже не було невідворотніх змін, коли уже буде сильне зміщення температур, будуть невідворотні зміни, які вже не зможуть повернути екосистеми в звичне русло, я думаю, що це не відбудеться», – сподівається Василь Гринчак.

Такої ж думки західні дослідники. Не допустити невідворотнє ще можливо, але діяти треба терміново і рішуче.

Джерело: "ДніпроТВ"