Вбивство у Львові видатного українського державного діяча та політика Андрія Парубія викликало обурення серед української політичної еліти. Заступник мера Дніпра Андрій Денисенко у пості на сторінці у Facebook висловив припущення, що влада не готова протистояти терору росії проти відомих українців, якщо вони не належать до правлячої верхівки. Про це повідомляє Gorsovet.

За словами Денисенка, Андрій Парубій за пів року до вбивства звертався із заявою про надання йому державної охорони, але отримав відмову. Це сталося вже після вбивства Ірини Фаріон та спроби замаху на Сергія Стерненка. Денисенко назвав виправдання Управління державної охорони (УДО) з цього приводу “жалюгідними”, а СБУ, яка мала би діяти, зараз красномовно мовчить.

“Ми вже знаємо, що Андрій Парубій за пів року до вбивства звертався з заявою про надання йому охорони, але отримав відмову.

І виправдання УДО з цього приводу виглядають жалюгідно і паскудно.

Та й крім УДО в нас є профільна антитерористична структура – СБУ, яка мала би діяти, але зараз красномовно мовчить”, – написав у Фейсбуці заммера Дніпра.

Заммера Дніпра також нагадав про “списки Зінченка” — перелік потенційних жертв російських спецслужб, що став відомим після останнього замаху на Сергія Стерненка у травні 2025 року. У цьому списку є прізвища таких відомих українців, як міський голова Дніпра Борис Філатов, Геннадій Корбан, політик Петро Порошенко.

Незважаючи на те, що ці списки були відомі МВС з липня 2024 року, за словами Денисенка, про загрозу життю повідомили лише народному депутату від партії “Слуга народу” Максиму Бужанському. Інші політики не отримали ані державної охорони, ані інформації про небезпеку, що в купі, на думку Денисенка, призвело до безкарного вбивства Андрія Парубія.

Андрій Денисенко переконаний, що Верховна Рада України повинна створити тимчасову слідчу комісію для розслідування фактів злочинної бездіяльності керівництва правоохоронних органів та держави у випадках ігнорування загроз життю непровладних політичних діячів.

“Життя цієї світлої ідейної людини варте не лише помсти ворогу, який його забрав, але й відповідальності, погонів і посад тих, хто ним свідомо знехтував”, — підсумував Денисенко.