Від ракетного удару по Дніпру постраждала екс-директорка музею, яка 20 років тому відмовила путіну

Дніпрянка Надія Капустіна, яка раніше очолювала місцевий національний історичний музей ім. Яворницького, мріє повернутися до своєї квартири, яка була частково зруйнована через вибух ворожої ракети, яка 29 грудня поцілила у пологовий будинок. Жінка згадує цей ранок, як найстрашніший у житті.

“Подарунки” під ялинку від рф

Пані Надія згадує ті страшні ранкові вибухи. Вона не встигла піти до укриття, тому рятувалася між двома стінами вдома та чула, як у її житлі від вибухової хвилі б’ється скло. Пізніше стане відомо, що розтрощено пів квартири. На допомогу відомій дніпрянці прийшли друзі – вони допомогли зібрати речі та організували її переїзд у безпечне місце. Зараз Надія Капустіна з донькою  мешкають у друзів.

У нашому будинку вже ведуть відновлювальні роботи, чекаємо. Вдень ми приїжджаємо та самі намагаємось навести хоч якійсь порядок у квартирі. Розуміємо, що це розтягнеться не на один тиждень. Наприклад, у нас ковролін увесь у дрібному склі, його потрібно лише замінити, – розповідає екс-директорка історичного музею.

 

Мало хто з дніпрян знає, що Надія Капустіна увійшла в історію не лише нашого міста, а й всієї України, як жінка, яка відмовила у подарунку президенту рф путіну. У ті дні, понад 20 років тому, пані Надія навіть не здогадувалась, які події розгорнуться в Україні, Дніпрі, на її вулиці й врешті решт – у її квартирі.

Як козак Мамай не поїхав з путіним до москви

У 2001 році Надію Капустіну, директорку історичного музею, керівництво області змушувало віддати з колекціїї коштовну картину “Козак Мамай”. Її хотіли подарувати путіну, який прибув до Дніпра, щоб відвідати легендарний та засекречений “Південмаш”.

Надія Іванівна була обурена. Нехай Ермітаж по шматочку роздаровують, а українські скарби на подарунки не роздаються, казала вона, тримаючи справжню оборону попри загрози зверху.

 

Це музейний фонд України, надбання народу України. Я тоді запропонувала, щоб сучасний художник зробив авторську копію картини для подарунка. Але віддати музейний експонат  – це неможливо, – розповідає Надія Капустіна.

Мова йде про картину XVIII-XIX століть авторства народних художників. Таких картин у музеї було півтора десятка. Більшість з них належать до колекції засновника музею  – краєзнавця та історика Дмитра Яворницького. 

Є реплики від відомих художників, але путіну хотіли подарувати найціннішу картину з колекції. За попередніми підрахунками, її можна оцінити у сотні тисяч доларів, – пояснює колишня директорка історичного музею.

 

Їй погрожували звільненням із таким скандалом, що на роботу її нікуди не візьмуть. Єдине, чим протистояла директорка музею, були обіцянки підняти галас на всю країну. Й це спрацювало.

Хто такий козак Мамай

Образ козака Мамая є одним із найважливіших символів української культури. Він уособлює собою такі національні ідеали, як свобода, незалежність, мужність, справедливість, патріотизм.

Образ козака Мамая виник у XVIII столітті і швидко став популярним у народі. Його зображували на картинах, вишивках, кераміці, піснях та думах. Козак Мамай був не просто історичною особистістю, а й уособленням ідеального українця. Він був сміливим воїном, який боровся за свою землю, і водночас талановитим музикантом і співаком, який любив життя.

Образ козака Мамая був особливо важливим у періоди, коли Україна перебувала під іноземним гнітом. Він був символом надії на краще майбутнє і надихнув багатьох українців на боротьбу за свою свободу.

У сучасній Україні образ козака Мамая продовжує залишатися важливим символом. Він є уособленням української нації, її героїчної історії та незламної волі.

За матеріалами Наше Місто.