Військовий з Дніпра став призером змагань Warrior Games. Відео

выйськов

Військовослужбовець ЗСУ Павло Воловик став призером змагань Warrior Games, що проходили в період з 19 по 28 серпня в Орландо (штат Флорида). Це - мультиспортивна подія для поранених або хворих військовослужбовців і ветеранів, організована Міністерством оборони Сполучених Штатів. Цього року змагалися близько 300 учасників з США, Канади та України. 

Про це повідомляє Gorsovet з посиланням на ДніпроTV.

Павло Воловик розповів, що ці змагання для України проходять вперше:

Взагалі, вони проходили й раніше. Минулого року, в травні місяці, я пройшов відбір до збірної України. Були присутні 250 військовослужбовців, які отримали поранення, внаслідок виконання бойових завдань. І з цих 250-ти людей 32 людини пройшли до збірної. В цю кількість потрапив я», - каже військовий.

В цих іграх беруть участь військовослужбовці, які отримали поранення. Павло теж отримав поранення під час обходу своїх позицій у 2020 році.

Мій підрозділ просунувся вперед, була розмінована саперами тропа. Але відбувся мінометний обстріл, я зійшов з тропи і підірвався на протипіхотній міні. Внаслідок чого, мені відірвало праву нижню кінцівку. Зараз я пересуваюсь на протезі».

На змагання військовий з Дніпра потрапив завдяки відбору.

Цей відбір проходив з багатьох видів спорту: легка атлетика, веслування, метання ядра тощо. Моя категорія: веслування та велоспорт. Але дуже важливим фактором відбору було саме інтерв’ю. Ми сідали і нам ставили конкретні питання. Наприклад – «що б ви робили в команді, якби хтось із команди відмовився їхати на змагання? А ви вже як згуртована команда, що б ви робили?». Ну, я кажу, якщо є нормальні причини, то відіграли б самі без питань. Такі, трошки провокативні питання були, але я думаю, що я з цим впорався. А по спорту, по веслуванню, у мене не було якогось шаленого результату. Мені здається, що більше всього відіграло роль саме те інтерв’ю»", - сказав Павло.

Він розповів, що спортом займався змалку.

Багато чим займався, але останнім часом – це було бойове самбо. Займався ним два роки. Я вступив в академію і мені сказали, що треба взяти як мінімум кандидата в майстри спорту. Ну і я пішов тим шляхом. Взяв собі КМС і вступив в академію».

Після поранення Павло пройшов реабілітацію в місті Ірпінь.

Там є такий спеціалізований військовий шпиталь. Там гарні реабілітологи, які працювали зі мною протягом року. У мене було дві реампутації, тому такий досить довгий термін часу я реабілітувався. Тобто, спочатку була одна довжина ноги, потім я вирішив, що хочу бути активним в житті, зробив реампутацію. Після – знову реабілітація і в подальшому уже нормально став на протез і почав рухатись. Саме завдяки тим реабілітологам. Вони були як друзі і стали для мене мотиваторами», - каже військовий.

Він зізнається, що тоді навіть подумати не міг про такі змагання.

Я пройшов реабілітацію, став на ноги, почав рухатись, для себе займатися спортом. Почув від своїх друзів, що є такий класний відбір на змагання Warrior Games. І вони хотіли мене там бачити. Я для себе подумав, чому б і ні? Спробую! Поїхав, спробував. Перед тим передивився відео тих змагань, які проходили раніше, де Україна ще не приймала участь. І я сказав: «Вау! Я хочу бути у цій збірній.

Півтора місяці ми були в Британії. Там нам дали необхідне обладнання, форму, все для того, щоб ми підготувалися і показали гідний результат. В серпні, 18-го, ми полетіли в Америку на змагання. Там було 2-3 дні підготовки до змагань і 23-го числа відбувся старт. Почалося все з велогонки. Я зайняв 4 місце. 24-го серпня було веслування, це вже моя тема. Я готувався і був впевнений, що здобуду гарний результат. Так і сталося. Я зайняв друге місце. Загалом весь п’єдестал з веслування – був Україна. Перше місце – наш, друге – я, третє – так само наш. Україна на веслуванні підняла три прапори».

Показав "клас" Павло і в командному змаганні у дисципліні «Волейбол сидячи».

Дуже серйозна і сильна гра. У нас було 6 тренувань. Нас готував британський тренер, який вивів команду Британії в 2018-му році на 1-е місце. Він сам, як волонтер, погодився тренувати нашу команду і за 6 тренувань ми зайняли 2-ге місце. Всього було 9 команд».

За словами військового, наша збірна зайняла друге місце в командному заліку. В цьому році наша збірна привезла 93 медалі. 32 спортсмени, 93 медалі.

На цих змаганнях з Кривого Рогу було двоє спортсменів, і з Дніпра один Павло Воловик.

У повсякденному житті він діючий військовослужбовець, який працює в штабі та займається бойовою підготовкою підрозділу.

Павло розповів, що під час змагань Україною цікавилося багато іноземців, особливо американців.

Вони дуже сильно цікавляться. Підходили, питали, дуже сильно просили показати якесь відео з війни, як вони казали нам – вони слідкують за нашою країною, як ми воюємо. І вони дуже сильно пишаються тим, як ми все сприймаємо і як ми все використовуємо. Кажуть, наприклад, на тих самих «хаймарсах», ми йдемо до цього три роки, ми навчаємось, а вас загнали на місяць на два і ви показуєте такі результати, просто нереальні. І кажуть, коли ми то бачимо, ми дуже сильно хочемо вам допомагати. І це казали, як і військові генерали, так і звичайні військовослужбовці армії США. Казали, що «ви нереально вмотивовані, ви на своїй землі, ви захищаєте свою землю і це найголовніше. І ми вам хочемо в цьому максимально допомагати. Ви нам хіба відосіки круті кидайте та і все». Британська сторона так само, з повагою і цікавістю, але не так як Америка. Ті прямо підходять і розпитують. Спілкувалися виключно на військові теми. Я скажу, що на таких змаганнях немає суперництва. Є, певно, більше братерство якесь. Ти бачиш такого самого як ти, з таким самим пораненням. Ти підходиш, спілкуєшся, завжди є якісь спільні теми, про що можна поговорити».

Власне на змагання наші військові їхали більше не зі спортивною метою.

Це була дуже важлива складова, але напевно, більше з політичною. Тому що, ми як військовослужбовці, пройшли певний етап війни, ми дуже сильно хотіли показати й розказати, що реально в Україні війна. Що то не просто картинки, а то реально вмирають люди і то реально дуже все серйозно. І якщо ми просимо допомоги – вона нам дуже сильно потрібна», - пояснив Павло Воловик.

 

Раніше ми повідомляли, Пообіді російські окупаційні війська обстріляли Зеленодольську громаду з важкої артилерії, загинули двоє чоловіків - Резніченко.

Корбан розповів про свою дистанційну роботу у Штабі ради оборони Дніпра. Відео