Юний музикант, який зачарував Монатіка: як школяр з Дніпра допомагає ЗСУ
Віртуозну гру на фортепіано 16-річного дніпрянина Олександра Нємцова сьогодні визнають імениті педагоги та відомі артисти, журі престижних конкурсів та пересічні мешканці Дніпра. Серед іншого, він брав участь у Classic Battle «#НашіЗірочки VS Симфонічний оркестр» та отримав нагороду від Дмитра Монатіка. До того ж, талановитий музикант грає на вулицях рідного міста, аби зібрати кошти на допомогу ЗСУ. Журналістам сайту «Наше Місто» вдалося поспілкуватись з юним віртуозом.
Олександр розповів, що навчатися до музичної школи пішов за пропозицією батьків. Виявилось, що вдома вже був інструмент, тому вони й запропонували синові вчитися грати на фортепіано. З цікавості хлопчик погодився.
«Музика в моєму житті вже 11 років. Прийшовши вперше до музичної школи №3, я поринув у дивовижний світ мелодій та звуків, який мене не відпускає й досі. Тепер це невід’ємна частина мого життя», – розповів Сашко.
Викладачка класу фортепіано Дніпровської дитячої музичної школи №3 Наталія Сидорова каже, що відразу помітила потужний потенціал у свого учня.
«Сашко прийшов до музичної школи у шестирічному віці. Цей хлопчик відрізнявся особливою організованістю. З ним завжди було цікаво працювати. Але я хочу підкреслити, що те, що ми маємо сьогодні такий чудовий результат – не тільки моя заслуга. Це заслуга усіх викладачів, які працювали з Сашком. Викладачів музично-теоретичних дисциплін, хору. Особливо хочу підкреслити, що Сашко пройшов серйозний курс з композиції і отримав справжню музичну базу. І тепер він може вільно творити, проявляти себе як серйозний музикант. Це усіх нас неабияк радує. Сашко гарно володіє інструментом і його результати – заслуга усієї музичної школи №3», – повідомила викладачка класу фортепіано Дніпровської дитячої музичної школи №3 Наталія Сидорова.
Олександр розповідає, що з початку війни він став приділяти набагато більше уваги творчості українських композиторів та виконавців. У перші місяці повномасштабного вторгнення відомий співак Дмитро Монатік організував конкурс для підтримки творчих українців, де кожен мав змогу продемонструвати танець, музику, тощо. Участь взяв і Олександр. Він став одним з переможців і отримав грошову премію.
«Я виконав нову пісню Монатіка. Вона була присвячена війні, що цей жах не можна в жодному разі допускати. Я оранжував її на фортепіано, надіслав на конкурс, вочевидь Монатіку моє виконання сподобалось. Я став одним з переможців і отримав винагороду – 6 тисяч гривень», – пригадує Сашко.
На думку хлопця, наразі є багато представників українського шоу бізнесу, які гідні визнання, і українська естрада досить розвинута.
Але не лише сучасні виконавці надихають юного музиканта. Він неабияк захоплюється творчістю Володимира Івасюка.
«Це талановита людина, пісні якої звучать на весь світ. Не тільки «Червона рута», ще дуже багато цікавих творів. Мені особисто найбільше подобаються пісні саме у його виконанні. Не можна ні з чим порівняти», – каже Олександр.
Сашка дуже тривожить ситуація, яка склалась наразі в Україні. Хлопець дає благодійні концерти та збирає кошти на допомогу ЗСУ. Каже, що робить все, що може, щоб наблизити Перемогу.
«Музика і творчість – те, без чого не можна під час війни. Я читав вислів одного з європейських лідерів, який казав: «якщо ми будемо все відкладати на потім, за що ми тоді воюємо». Я є частинкою всієї України і намагаюсь допомогти нашій великій справі – Перемозі над ворогом. Даю благодійні концерти, збираю допомогу як військовим, так і цивільним, постраждалим від удару по житловому будинку на ж/м «Перемога». Це можуть бути творчі вечори просто неба, а також у мистецьких закладах. Наприклад, я виступав з дніпровськими поетами. Ми демонструємо як сучасну творчість, так і творчість класиків. У нас був вечір, присвячений Ліні Костенко, де я імпровізував, а поети декламували вірші. Так ми збираємо кошти на допомогу. Підтримуємо бійців та звичайних українців», – розповідає Сашко.
За один виступ на концерті вдається зібрати декілька тисяч гривень. До того ж, Сашко ділиться своєю творчістю у соцмережах і допомагають люди не лише з Дніпра, а й з усієї України.
«З початком війни я не поїхав з України, бо не уявляю, як би я сидів у Європі і просто спостерігав. Я б і там намагався проводити творчі вечори, збирати кошти і допомагати, але тут зовсім інше відчуття ситуації. Я спілкуюся особисто з людьми, яким я допомагаю, і чую від них, що це потрібно і важливо. Я виступаю на вулиці і люди підходять до мене та ми спілкуємося, я слухаю їхні історії, я мав багато розмов з переселенцями. Вони приїхали в Дніпро і бачать, що місто живе, культура живе, це мене надихає», – розповідає юний музикант.
Хлопець каже, що йому подобається виступати на вулиці, де кожен перехожий може зупинитися та послухати музику, висловити свої враження та почуття.
«У мене є свій репертуар та я підбираю музику на слух. Люди думають, що на вулиці виступає другий сорт музикантів, які не змогли потрапити на велику сцену, але я вважаю, що це просто інший рівень. На сцені ти виходиш – тобі вже аплодують, а ти ще навіть нічого не зіграв. А на вулиці все по-чесному. Ти – просто музикант, що ділиться своєю творчістю. Тебе не знають перехожі, вони звертають увагу насамперед на твою творчість. Немає сценарію, я виконую ту пісню, яка мені спала на думку. А якщо люди просять якусь композицію, я намагаюсь це виконати», – розповідає Олександр.
Дніпряни вже добре знають, де можна почути дивовижні мелодії у виконанні юного музиканта. Олександр облюбував інструмент, який розташований просто неба і кожен охочий може зіграти на ньому.
«На початку повномасштабної війни я прийшов на локацію, що знаходиться на Монастирському острові (під мостом). У мене ще не було цифрового піаніно, я ще не виступав на вулиці, у мене не було аудиторії. Я прийшов, бачу, стоїть фортепіано, став грати, почали збиратися люди, слухати мене, хтось просив мене чомусь їх навчити, відбувалось живе спілкування. Я зрозумів, що це моє. Навіть коли я купив своє цифрове піаніно і виступаю з ним, під міст все одно часто приходжу, це одна з моїх цілей – розповсюджувати вуличну культуру, зокрема фортепіано», розповідає музикант.
Зараз під мостом лише один інструмент у робочому стані. Але Сашко каже, що не планує зупинятися і вже скоро у Дніпрі можуть з’явитися ще локації просто неба, де можна буде почути мелодії у виконанні талановитих вуличних музик.
Автор фото: Сергій Бараненко