На території Дніпропетровської області розташовано тисячі курганів, які часто асоціюють із прихованими золотими скарбами. Проте, за словами відомого археолога Володимира Шалобудова з Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, це радше міф. Археологи за понад 40 років розкопок переважно знаходять предмети побуту та залишки поминальних традицій, а не коштовності.

Що зазвичай знаходять у курганах?

Більшість курганів в регіоні належать до епохи бронзи, тобто понад 3 тисячі років тому. Померлим клали до могили їжу, інструменти або посуд, необхідні для потойбічного життя. Золоті прикраси з’являються лише у пізніших похованнях скіфів та сарматів, які жили в області набагато пізніше.

  • Інструменти для рукоділля (шильця, правилки).
  • Посуд та залишки їжі.
  • Речі, що відображають заняття померлого.

Головне багатство степових народів – худоба та кремінь для виготовлення знарядь праці. Вождів ховали по-особливому: без речей, але з великим курганом як знаком поваги.

Проблеми розкопок: грабіжники та втрачені скарби

Давні кургани часто грабували одразу після поховання. У XVII-XVIII століттях цінності викопували кочівники, сармати та поміщики з найманими селянами. Археологи навіть знаходили останки грабіжників, які загинули під час розкопок. Наприклад, у 1977 році біля села Шолохове у кургані знайшли кістки такого злодія, разом із золотими предметами, які він встиг приховати.

Відомі знахідки

Одне з найцінніших відкриттів зробили поблизу села Олександрівка у 1977 році: у непримітному кургані виявили приховану поховання воїна із золотим мечем і панцирем. Загальна вага золота перевищила пів кілограма. Однак скарби були оперативно передані до Києва.

Також геологічні пошуки принесли знахідки фальшивих польських монет XVII століття, які виготовляли зі сплавів, не маючи цінності. Це свідчить про існування нелегальної чеканки в історії регіону.

Що далі?

Археолог Володимир Шалобудов наголошує, що наукову цінність мають не лише золоті предмети, а й пов’язане з конкретним місцем побутове начиння. Він закликає мешканців Дніпра та області при знаходженні старожитностей повідомляти місцеві музеї, щоб зберегти історію регіону.

Найперспективнішим для майбутніх дослідників залишається дно колишнього Каховського водосховища, де збереглися козацькі та давньоруські пам’ятки. Через війну роботи там наразі неможливі, тож найбільші археологічні відкриття ще попереду.