Оксана Морозова вже понад 17 років працює на підприємстві “Луч” у Дніпрі. У 2009 році через дорожню аварію вона втратила зір, але не здалася та навчилася жити самостійно, адаптуючись до нових реалій.

Життя після аварії

Після ДТП, коли Оксану збила машина, операції не допомогли повернути зір, а з часом ситуація навіть погіршилася. Проте жінка пройшла спеціальне навчання у Києві, де вчили користуватися тростиною, орієнтуватися в місті, їздити громадським транспортом та вести побут незалежно від зору.

Навички самостійного життя

  • самостійно добирається на роботу з тростиною;
  • безпечно користується громадським транспортом надалі;
  • займається скандинавською ходьбою та бере участь у спортивних змаганнях;
  • вивчає англійську мову та розвиває комп’ютерні навички.

Підтримка та виклики підприємства “Луч”

Оксана працює на підприємстві, яке надає робочі місця людям з порушеннями зору. Тут виготовляють пластикові відра, миски, оприскувачі та інші деталі для побутових приладів. Робочі місця облаштовані за потребами незрячих, проте виробництво стикається з труднощами через перебої з електропостачанням та зношене обладнання.

Сергій Охват, голова первинної організації УТОС, повідомляє, що через відключення світла нерідко доводиться зупиняти та перезапускати виробництво, що веде до поломок техніки, а на ремонт бракує коштів. Незважаючи на це, підприємство продовжує працювати і забезпечує підвіз співробітників за кількома маршрутами, незважаючи на зростання цін на пальне.

Життя в місті

Для багатьох незрячих дніпрян підприємство “Луч” є не просто місцем роботи, а можливістю бути активними та самостійними. На заводі щодня чути роботу машин, а вранці до воріт під’їжджають службові автобуси, які доставляють працівників.

Ця історія свідчить про важливість соціальної підтримки та адаптації людей з інвалідністю у Дніпрі та області.