50 років тому, 1 вересня, Наталія Шуліка вперше пішла до школи. Ця подія залишила теплі спогади, якими вона поділилась із журналістами «Наше місто».

Перший шкільний день

У цей важливий день Наталію супроводжували бабуся, дідусь, батьки та старша сестра, яка йшла у п’ятий клас. Дівчинка принесла великий букет квітів, складений із садових рослин власної родини.

Святкова лінійка запам’яталась першими віршами, які Наталія декламувала біля мікрофона. Однак право подзвонити у перший шкільний дзвінок отримала найменша дівчинка класу.

Шкільні труднощі та мрії дитинства

З дитинства Наталія прагнула добре вчитись: старша сестра була відмінницею, тому й на неї покладалися високі очікування. Проте навчання не було без викликів – прописні листи давалися їй важко, і Наталія навіть плакала, намагаючись освоїти написання перших букв.

У дитинстві вона мріяла стати геологом, цікавилася експедиціями та пошуком корисних скарбів для країни, хоча згодом пов’язала життя з медициною.

Значення події для Дніпра

Сьогодні, перебуваючи на посаді заступниці директора Східного міжрегіонального департаменту Національної служби здоров’я України, Наталія Шуліка з теплотою згадує свій перший навчальний день, який став початком її життєвого шляху.

Читайте також: Електронний журнал та щоденник: що змінилося у школах Дніпра з 1 вересня.