У Дніпровському художньому музеї (вул. Шевченка, 21) 22 липня стартував проєкт «Микола Глущенко: деконструкція міфу», що представляє творчість відомого українського художника ХХ століття. Ініціатива стала переможцем грантової програми Українського культурного фонду «Культурна спадщина» (ЛОТ «Диджиталізація»).

Виставка «Колір емоції»

Перший етап проєкту — виставка «Микола Глущенко. Колір емоції», що триватиме до 26 липня. На ній представлені 40 живописних творів автора, створених у 1965–1973 роках, у період творчої зрілості художника. У роботах помітна експресивність та яскрава кольорова палітра.

Цифрова галерея з повною колекцією

Оскільки у музеї зберігається понад 100 творів Глущенка, не всі можна показати одночасно. Тому музейна команда працює над створенням сучасної диджитал-галереї, де буде представлено всю колекцію в інтерактивному форматі. Оцифрували роботи за допомогою спеціальної камери з панорамною зйомкою 360 градусів.

Презентація цифрової галереї запланована на кінець вересня 2026 року і складатиметься з трьох тематичних експозицій, що відображатимуть творчий шлях Глущенка в 1940-1970-х роках.

Про автора і мету проєкту

Микола Глущенко народився 1900 року на Катеринославщині (тепер Самар, Дніпро). Його життя було насичене подіями: війна, революція, європейська освіта, повернення в Україну. Однак популярність митця часто асоціюють із його роллю розвідника під час перебування в Європі, що відволікає від художньої спадщини.

«Ми прагнемо показати Глущенка насамперед як художника, а не тільки як розвідника», — зазначив Сергій Несмачний, заступник директора музею з наукової роботи і ініціатор проєкту.

Відеоісторії про творчість

Також у межах проєкту створюють чотири авторські відео, які розкажуть про мистецький стиль, новаторство та роль Глущенка в історії українського живопису ХХ століття.

Запрошуємо відвідати виставку

Наразі експозиція демонструє картини з різних куточків, зокрема краєвиди Закарпаття, Полтавщини, пейзажі Риму, вулиці Стокгольма та інші цікаві роботи. Відвідувачі Дніпра мають унікальну можливість побачити їх наживо до кінця липня.

Фото: автор та архів Дніпровського художнього музею