Ігрень сьогодні — це одному з житлових районів Дніпра, але історично ця місцевість була істотно іншою. Кілька століть тому Ігренський острів, розташований у гирлі річки Самара, відділявся від материка річкою Шиянкою.

Через будівництво Дніпрогесу та Придніпровської теплоелектростанції ландшафт кардинально змінився: звели дамби, частину річки Шиянки засипали промисловими відходами, і острів поступово перетворився на півострів.

Археологічні пам’ятки різних епох

На території Ігрені археологи виявили близько 20 пам’яток, що належать до різних історичних періодів — від палеоліту, мезоліту і неоліту до бронзової доби та часів Київської Русі, а також козацької доби XVII–XVIII століть.

Як повідомляє старша наукова співробітниця Музею історії Дніпра Катерина Попович, це свідчить про довготривале проживання людей у цій місцевості задовго до появи сучасного Дніпра.

Особливості географічного положення

Ігрень мала стратегічне значення через розташування перед Дніпровими порогами. Тут були багаті рибні угіддя, а річкові переправи допомагали мандрівникам і торговцям долати водні перешкоди. Так званий Ігренський перевіз існував ще в давнину, що підтверджують археологічні дослідження.

Місцевість пов’язана з історіями слов’янських племен уличів і пізнішими бродниками, які займалися рибальством і контролювали переправи через річку.

Історичні пам’ятки та заповідні території

Поблизу Ігрені знаходиться острів Мийка, де збереглися оборонні споруди XVIII століття, пов’язані з контролем переправ через Дніпро. Частина Ігренського півострова оголошена заповідною зоною, зокрема прибережна територія Попового мису, де розташована стоянка Ігрень-8 з пам’ятками мезоліту і неоліту.

Тут також знайдено старе кладовище XVIII – початку XX століть та інші цінні історичні об’єкти.

Незважаючи на міську забудову, Стара Ігрень зберігає сліди багатьох історичних періодів, підкреслюючи свою важливість для історії Дніпра і області.