Бієць 128 окремої важкої механізованої бригади «Дике Поле», позивний Кутя, отримав на передовій цінний подарунок — альбом із сімейними фотографіями та малюнками, які надіслали йому рідні. Ярослав, як його звати в цивільному житті, не бачив дружину та сина понад рік.

Життя на передовій та підтримка з дому

Ярослав, шахтар із села Шептицьке на Львівщині, пішов на фронт, коли його сину було вісім років. Зараз хлопчику одинадцять. Під час бойових дій під Степногірськом бійці почули гуркіт «Вампіра» — безпілотника, який доставив посилку з «великої землі». На пакунку було написано: «Хащі. Куті». Усередині альбому — дитячі малюнки та підписи, які нагадують бійцю про близьких.

Випробування на фронті

  • Останній бойовий вихід тривав шість місяців;
  • Через збиття трьох безпілотників постачання було обмеженим — їжу та воду довелося добувати у складних умовах;
  • Під час однієї з операцій Ярослав отримав поранення в бік від вибуху FPV-дрона, але дивом без серйозних наслідків;
  • Постійну моральну підтримку забезпечували розмови з дружиною через старлінк.

Повернення додому

Після пів року на передовій Ярослав нарешті вийшов на ротацію та отримав нагороди від командування. Найціннішим для нього стала 30-денна відпустка, під час якої він повернувся до сім’ї — дружини, сина та улюбленого кота Рижика, який теж чекав на господаря.

Ця історія — приклад мужності та сили духу українських захисників, які незважаючи на розлуку з рідними, продовжують боронити нашу землю.