Слово може змінити більше, ніж здається. Коли ми говоримо коректно, ми формуємо культуру поваги, що здатна змінювати життя людей на краще.  

Говорячи про людину з інвалідністю, ветерана чи ветеранку, людину старшого віку чи будь-яку іншу людину, важливо не створювати бар’єрів мовою.

Саме для цього потрібна спільна і зрозуміла термінологія.

Національна комісія зі стандартів державної мови затвердила Стандарт державної мови «Термінологія безбар’єрності». 

Затвердження цього документа є важливим кроком для України як для життєвого простору, у центрі якого стоїть людина. 

Стандарт державної мови «Термінологія безбар’єрності» унормовує та систематизує терміни й визначення у сфері безбар’єрності. Він допомагає використовувати їх однаково в офіційних документах, нормативно-правових актах, освіті, науці, професійній та публічній комунікації.

Спільна мова дає можливість державним органам, громадам, фахівцям і громадським організаціям однаково розуміти принципи безбар’єрності, говорити про них без стереотипів і точніше формулювати рішення. Рішення, які зрештою стають частиною життя кожної людини.

Над документом працювали члени та членкині Національної комісії зі стандартів державної мови, експерти та експертки, представники міністерств, наукових і освітніх установ та громадських організацій, а також міжнародні партнери. 

За кожним визначенням — багато спільної роботи, дискусій і пошуку точних слів. Наше завдання працювати над тим, щоб за кожним словом була дія, в центрі якої людина.

Стандарт державної мови «Термінологія безбар’єрності» за посиланням:

https://mova.gov.ua/storage/app/sites/19/2026/rishennja-komisiji/01-10/standart-tb-29092026-2.pdf?fbclid=IwY2xjawUwI6NleHRuA2FlbQIxMABwZG9mAWJyaWQRMWJoMm45bXdXSWNnSHVWNUdzcnRjBmFwcF9pZBAyMjIwMzkxNzg4MjAwODkyAAEeKqq1q9VP6ex94myJFC0UO_7a6QkAFORx6Om_K2_sivK9CAPh5UxDfsW7bgA_aem_aVoUOBC4kos2cHr5jUWC7g