Герой хлібного фронту: аграрій із Синельниківщини веде свою війну за врожай

Його передова – безкраї поля. А відповідальність – виростити хліб для людей. 38-річний Іван із Синельниківського району Дніпропетровщини любов до землі перейняв від діда – Героя України. Нині керує успадкованим агропідприємством. Про невтомного хлібороба, який боронить продовольчий фронт – в рубриці Дніпропетровської обласної військової адміністрації «Творці перемоги», повідомляє Gorsovet.

Змалку на полі коло дідуся. То золотавому пшеничному, то яскраво-жовтому соняшниковому. Роздивлявся нову техніку. Частенько напрошувався покататися у комбайні. Ще хлопчиком Іван визначився ким хоче стати. Коли підріс закінчив аграрний університет. Згодом став на підприємстві діда головним агрономом. Тепер – генеральний директор.

«Дідусь часто казав: «Землю не обдуриш». Її треба доглядати як слід. Що вклав, те й отримаєш. Я цього принципу притримуюся і зараз», – наголосив Іван. 

  Аграрія не злякав початок повномасштабної війни. Тоді він вирішив, що техніка навесні обов’язково вийде в поле. Попри все зумів провести посівну і зібрати врожай зернових. Пшениця – на хліб, ячмінь – на крупу. Нині дозріває соняшник і кукурудза.

«Хай би там що, готуватимемося сіяти і восени. Вже почали обробляти землю. Під соняшник, під озиму пшеницю. Країна повинна бути з хлібом. Не посіємо –  нічого не буде. Сподіваємося на ЗСУ. Треба працювати, скільки є сил та можливостей», – вважає аграрій. 

Іван каже, усім зараз важко, тож він не жаліється. Аби триматися на плаву, доводиться крутитися. Продали 400 тонн ячменю – купили 30 тонн дизпалива. При цьому жодному робітнику не урізали зарплату. А коли закінчили прибирати зернові люди ще й премію отримали.

«Працівники не очікували. Але вони добре потрудилися, тож захотілося зробити їм приємне», – сказав Іван. 

А ще чоловік завжди готовий протягнути руку допомоги. Однокурснику не відмовив підготувати насіння. Простіше кажучи – провіяти на своєму обладнанні. Так воно стає кращої якості. Якщо комусь потрібно швидше врожай дозбирати і комбайном може поділитися.

«Вірю в Перемогу. Я у 2019 році заклав горіховий сад – 400 дерев на 7 га. Молоді деревця вже плоди давати починають. Після війни хочу розвивати цей напрямок –горіховодство. Живу з надією на краще», – розповів Іван.

Нагадаємо, раніше ми писали

Пишна шарлотка з яблуками на кефірі: суботній рецепт

Здригнулось все місто: в окупованому Бердянську на Азовському морі пролунали потужні вибухи

Ворожі ракети вдарили по Запоріжжю: на Запорізькій АЕС відключили енергоблок

Чоловіків у Нікополі влада просить лишитися: подробиці