Роздягають, грабують, знущаються, вибивають двері: евакуйована з Бердянська Світлана розповіла про життя в окупації
Світлана разом із п’ятирічним сином та племінницями евакуювалася до Запоріжжя з окупованого курортного міста Бердянська 3 травня. Жінка розповіла, що виїхати вони не могли впродовж місяця. Яке воно життя в окупації, з якими страхами там щохвилини стикаються люди та чому не могли так довго виїхати на підконтрольну Україні територію, розповідає Горсовет з посиланням на Суспільний.
Подробиці життя останніх двох місяців та про свій шлях з окупованого міста жінка розповіла кореспондентам Суспільного.
Світлана розповідає: одразу окупанти почали ходити до мисливців, в кого були рушниці:
"Деяких, кого не було вдома, вибивали двері та грабували. І ходили, просто, до приватних осіб. Там заходили, іноді перевіряли паспорти. А в деяких, просто, ходили по території — подивились, усюди позаглядали і йшли.
Почали там деякі роздягати, перевіряти татуювання, може, типу "Азовців" чи ще хтось. Шукають, щоб слідів від зброї, бронежилетів не було. Одразу почали забирати активістів, адже ми проводили в Бердянську мітинги. Забрали активістку в колонію №77, де сидять ув'язнені. Тримали дуже довго, тиждень, навіть більше. І знущалися з неї".
Ну, в місті так само: вони ходять, шукають порожні квартири, питають де господарі, переписують в усіх паспорти. Я не знаю, нащо це робиться, але, ось, потроху вони починають усі райони в місті обходити".
Жінка розповідає, що працювати стало ніде, майже одразу, за декілька днів, як розпочалась війна:
У тебе, навіть, якщо є гроші на картці, ти їх не можеш зняти. У нас потім, за деякий час, почали зачинятися супермаркети: "Сільпо" та "АТБ" зачинилися. Позачинялися аптеки. Позачинялося майже, все, нічого в нас не працювало.
Зараз працює аптека та приватні маленькі магазини, і ринок в нас, дякуємо, що є. Але гроші ти не можеш зняти з картки, тобі потрібно стояти в черзі. Наприклад маєш 8 тисяч якихось і ти тиждень ходиш до банкомата — ходиш і по тисячі знімаєш. Бабусі, які пенсію отримували на "Укрпошті", вони за квітень місяць її ще не отримали.
Про шлях до Запоріжжя
Світлана каже, що спочатку вони виїхали до села поблизу Бердянська. Коли вирішили евакуюватися, то випадково пропустили гуманітарний конвой, який супроводжував "Червоний хрест".
"Ми сиділи з ранку і до 19:00. Далі у нас о 21:00 починається комендантська година і треба повертатись додому. Тому ми їх пропустили, не знаю, коли вони проїхали, як це все було. І сталось, що ми прочитали, що будуть їхати вже ростовські автобуси з літерами "Z" і ми з ними виїхали. У Василівці нас посадили до українських автобусів і ми приїхали.
Виїхали ми з Бердянська, мали виїхати о 10:00, виїхали о 14:00. Виходить, окупованою територією їхали, нас на постах ніхто не перевіряв і паспорти не дивились. І ми напевно, о 19:00 були у Василівці. Коли дісталися Запоріжжя, була десь перша година ночі".
Наразі Світлана, разом із родиною, збирається виїхати до рідних у Польщу, там вона чекатиме на перемогу України.
Нагадаємо, раніше ми писали Не забудьте зробити запаси: у Дніпрі майже на добу заплановане відключення води Офіційно: стало відомо, коли на Дніпропетровщині у школярів почнуться канікули